Осінній бельгійський сорт, випадково виявлений Шатільоном на початку XIX століття в лісі поблизу Алоста у східній Фландрії (Бельгія).
Сорт широко розповсюджений в Україні, Білорусії, Молдавії, Литві, Естонії та республіках Середньої Азії. Був районований на Північному Кавказі та в Нижньому Поволжі.
Дерево середньоросле, у молодому віці швидкоросле, з широкопірамідальною кроною, з дещо відвислими гілками. Опадистість середня. Урожай розміщується, в основному, на 3-4-річній деревині.
Пагони товсті, прямі або злегка дугоподібні, темно-червоного кольору з нечисленними, середньої величини чечевичками. Бруньки дрібні, з металевим відтінком. Край листа дрібнопилчастий або дрібногородчастий, черешок тонкий і довгий.
Квітки дрібні, рожевуваті. Цвіте в середні строки. Квітки стійкі до весняних перепадів температури. Сорт частково самоплідний.
Плід середнього розміру, тупояйцевидної форми. Шкірка тонка, але досить щільна, злегка шорстка, при зриві плодів зеленувато-жовта, у період дозрівання золотисто-жовта з сірими цятками, іржавими плямами та яскравим красивим рум'янцем на сонячній стороні. Плодоніжка коротка, більш або менш товста, з розтрубом біля верхнього кінця, пряма. Воронка дрібна, вузька. Чашечка відкрита. Блюдце дрібне, широке, гладеньке. Сердечко широковеретеноподібне, слабо окреслене дрібними каменистими утвореннями. Насіннєві камери закриті або напівзакриті, видовжені, яйцевидної форми; вісь порожня. Насіння велике, загострене, добре розвинене, темно-бурого кольору.
М'якоть жовтувато-біла, ніжна, соковита, масляниста, кисло-солодка, високих смакових якостей. В умовах Кубані сорт містить: цукрів — 8,5%, титрованих кислот — 0,23%, сухих речовин — 13,8%, аскорбінової кислоти — 7,4 мг/100г, Р-активних катехінів — 35,3 мг/100г сирої маси.
Знімна зрілість плодів настає 20-30 серпня, лежкість — 15-20 днів. Збирати урожай необхідно за 5-10 днів до повної стиглості, інакше вони швидко перезрівають, осипаються та погано зберігаються. При перестиганні плоди «пухнуть». Споживаються плоди, в основному, у свіжому вигляді, придатні також для приготування компотів.
Найкращими запилювачами є сорти: Лимонка, Вільямс, Жозефіна Мехельнська.
Добре вдається на дикій лісовій груші та айві.
У пору плодоношення дерева, щеплені на сильнорослих підщепах, вступають на 6-7-й рік, на айві — на 4-5-й рік.
Плодоношення щорічне, хоча в кількісному відношенні коливається по роках. Середня врожайність у центральній частині Кубані віком 12-15 років досягає 140-160 ц/га, у східно-кубанській підзоні віком 17-20 років — 120 ц/га.
До ґрунтових умов сорт невибагливий: добре росте на помірно вологих ґрунтах; непогано зростає на відносно сухих ґрунтах, але особливо добре росте та плодоносить на глибоких поживних пухких ґрунтах. Дерева цього сорту довговічні.
З усіх західно-європейських сортів Лісова красуня є найбільш зимостійким сортом. Посухостійкість також висока, але він дуже сприйнятливий до парші.
Переваги сорту: високі смакові якості плодів, зимостійкість та висока врожайність дерев, невибагливість до умов зростання.
Недоліки сорту: сильне ураження плодів і листя паршею, осипання плодів.
Лісова красуня широко використовувалася як вихідна форма в селекції, з її участю створено понад 30 сортів, з яких 11 вже включено до Держреєстру (районовано), зокрема: Десертна россошанська та Мармурова (обидва сорти від схрещування Бере зимова Мічуріна Ч Лісова красуня) селекції Россошанської зональної плодово-ягідної дослідної станції, Дубовська рання (Вільямс Ч Лісова красуня) селекції Дубовського опорного пункту Нижньоволзького НДІСХ, Лада (Ольга Ч Лісова красуня) селекції Московської СГГА, Улюблениця Клаппа (Лісова красуня — вільне запилення) селекції американського оригінатора Т. Клаппа (США), Невеличка (Уссурійська Ч Саджанець Лісової красуні) селекції Красноярської дослідної станції плодівництва.
