Осінній сорт виведений у Далекосхідному науково-дослідному інституті сільського господарства А. В. Болоняєвим від запилення в 1938 році дикої уссурійської груші Деканкою зимовою. Пройшов Державне випробування у Приморському краї та показав тут високу зимостійкість і врожайність. Розводиться, в основному, в колективних і присадибних садах. Підмерзання спостерігалося тільки в особливо суворі зими, в основному, на рівнинних розташуваннях і на островах. Сорт позитивно оцінюється за смакові якості плодів, врожайність і стійкість до парші.
Дерево середньоросле, з округло-пірамідальною кроною та сильною облиственістю. Скелетні гілки з вертикально-похилим розташуванням, сірувато-коричневі. Гілки наступних порядків численні, середньої товщини і довжини. Плодові утворення у вигляді кільчаток, формуються на дворічній-трирічній деревині.
Пагони прямі, вкорочені, світло-коричневі, округлі в перетині, з короткими міжвузлями, слабо опушені. Бруньки конусоподібні, відхилені, з темно-коричневими зовнішніми лусками. Листя дрібне, продовгувато-овальної форми, майже цільнокрайні або зі слабо вираженою зазубреністю, без помітного опушення. Черешок довгий, зеленувато-коричневий, опушеність пластинки і черешка відсутня.
Добре плодоносить у спільних посадках з Яблукастою, Листопадовою та «лукашовками».
Плоди дрібні (середня маса 58 г, максимальна 75 г), відносно вирівняні, округло-витягнутої форми, з помітною грушоподібною шийкою. Деякі плоди укорочено-конічні, майже циліндричні, з незначним розширенням біля вершини плоду, у нижнього підстави нерідко кутасті, тригранні. Поверхня відносно рівна, з численними дрібними підшкірними, світло-коричневими цятками. Основне забарвлення плода світло-жовте, покривне — слабка бордова. Воронка вузька, неглибока. Плодоніжка середньої товщини, пряма з потовщенням на кінці. Блюдце відсутнє. Чашечка маленька, відкрита, чашолистки вузькі, рідкісні.
М'якоть жовтувата, зерниста, соковита, кислувато-солодка, приємна, з вираженим ароматом південних груш. В кінці лежкості м'якоть стає солодкою, тане. Дегустаційна оцінка 3,7 бала. У плодах міститься сухих речовин — 15,0%, загальних цукрів — 8,8%, титрованих кислот — 1,2%, дубильних речовин — 0,8%, пектинових речовин — 0,6%, аскорбінової кислоти — 9,2 мг/100г, вітаміну Р — 201 мг/100г.
Дозрівають плоди наприкінці вересня, стають придатними для споживання у другій половині жовтня і зберігаються до кінця грудня (у сховищах з холодильними установками до кінця лютого). Прикріплення плодів хороше. Врожай зберігається на деревах після періоду мусонних дощів із сильними, а в окремі роки штормовими вітрами.
Плоди придатні для технічної переробки на компот, варення, маринування.
Сорт вступає у плодоношення на 4 рік, товарний урожай дає на 6 рік життя підщепи. Урожайність помірна, але щорічна. На Хабаровському госсільгоспсортоділянці віком 11 років дав урожай 72 ц/га. На Нахімовському сортоділянці Приморського краю — 133 ц/га, без прояву періодичності. У колективних і присадибних садах Приморського та південних районів Хабаровського країв врожаї віком 20-25 років досягають 120 кілограмів з дерева і більше.
Сорт стійкий до парші та інших захворювань.
Переваги сорту: відносно великі для місцевого сортименту плоди хороших смакових якостей пізньоосіннього і ранньозимового споживання, добре прикріплення плодів, стійкість до парші.
Недоліки сорту: обмежена зимостійкість при вирощуванні на рівнинних і острівних розташуваннях садових ділянок.
