Гірчиця Боровська

Сорт білої гірчиці (Sinapis alba L.) – ранньостиглий вид, вирощуваний для отримання насіння та зеленої маси з метою використання як сидерат або технічна сировина. Рослини досягають висоти від 100 до 120 см, листки зелені, кількість часток середня, а цвітіння відбувається на ранній стадії розвитку.

Вегетаційний період триває приблизно 65–80 днів, при цьому рослини стійкі до посухи, вилягання та обсипання. Урожайність насіння знаходиться в діапазоні від 21 до 23 центнерів на гектар, а зелена маса – від 260 до 300 ц/га. Вміст жиру в насінні високий – від 43 % до 45 %, що робить їх цінним джерелом олії для технічних цілей.

Морфологічні характеристики включають середню довжину пелюсток і стійкість до різних хвороб, таких як пероноспороз, альтернаріоз та хрестоцвітий квіткоїд. Вміст ерукової кислоти в олії практично відсутній (0,1 %), однак присутні глюкозинолати у шроті – 17 µМ/г. Ці параметри роблять сорт придатним для широкого спектру застосувань, включаючи виробництво технічної олії та сільськогосподарські практики з сидератами.