Трубкокрут виноградний

Голова жука витягнута у головотрубку, що є типовою ознакою цього сімейства. Довжина тіла імаго становить приблизно 5–7 мм. Поверхня тіла вкрита рідкими короткими волосками, що надають комасі певного блиску.

Личинка трубкокрута — безнога, білуватого кольору, має темну голову. Вона розвивається всередині згорнутих листків винограду, які самиця готує для відкладання яєць. Лялечка розвивається там само або в ґрунті.

Життєвий цикл комахи нерозривно пов'язаний із вегетацією виноградної лози. Зимують імаго під опалим листям, у тріщинах кори або у верхньому шарі ґрунту, активізуючись навесні з настанням тепла.

Цей вид є олігофагом, що спеціалізується на винограді, проте в умовах високої чисельності може пошкоджувати інші деревні породи, живлячись їхнім молодим листям у період активного росту.

Основним джерелом живлення та місцем розмноження для шкідника є культурний виноград. Трубкокрут пошкоджує переважно молоде листя, яке ще не встигло огрубіти, що полегшує процес згортання у «сигари».

Крім винограду, в природі жуки можуть вражати листя різних листяних дерев та чагарників, що ростуть поблизу виноградників, забезпечуючи виживання популяції навіть при дефіциті основного корму.

Найбільшої шкоди завдають не лише імаго, що прогризають отвори в листках, а й личинки. Вони живляться тканинами всередині скрученого листка, що призводить до його в'янення, відмирання та раннього опадання.

Пошкодження значної кількості листків навесні суттєво виснажує кущ. Це призводить до порушення процесів фотосинтезу, зниження цукристості ягід та поганого визрівання лози.

У разі масового розмноження шкідника втрати врожаю можуть бути критичними, особливо на молодих насадженнях, де кожен листок має важливе значення для розвитку кореневої системи та скелета куща.

Головною ознакою присутності шкідника на винограднику є наявність характерно скрученого листя. Самиця надрізає черешок або центральну жилку листа і згортає його у щільну циліндричну форму.

На поверхні листя, яке ще не встигли згорнути, можна побачити дрібні округлі отвори. Це сліди додаткового живлення імаго, які часто не помічають на початкових етапах зараження.

Скручені «сигари» з часом чорніють та засихають, виділяючись на тлі здорового зеленого листя. Всередині таких утворень можна знайти личинок, а також екскременти та пошкоджені тканини.

Під час цвітіння та формування ягід помітні ділянки з деформованими пагонами. Якщо не вжити заходів, зона ураження стрімко поширюється, захоплюючи все більші площі винограднику.

• Поява жуків на верхівках пагонів навесні.
• Наявність дірчастих пошкоджень на молодому листі.
• Візуальна присутність «сигар» із листя на лозі.
• Масове опадання передчасно засохлих листків.

Агротехнічні методи є основою профілактики. Важливо проводити регулярне прибирання та знищення опалого листя восени, де часто зимують імаго. Глибоке перекопування ґрунту в міжряддях також обмежує чисельність популяції.

У невеликих господарствах найефективнішим є ручний збір і знищення скрученого листя разом із личинками. Цю роботу слід виконувати вчасно, до того як шкідники завершать свій цикл розвитку.

Хімічний захист застосовують у разі високої чисельності комах. Обробки інсектицидами доцільно проводити в період виходу жуків із місць зимівлі, до того як почнеться масове скручування листя.

Для обприскування використовують дозволені препарати з груп фосфорорганічних сполук, піретроїдів або неонікотиноїдів. Важливо суворо дотримуватися регламентів використання та строків очікування до збору врожаю.

Біологічні методи включають залучення природних ворогів, таких як хижі комахи або птахи. Також можна використовувати біопрепарати на основі бактерій, які пригнічують життєдіяльність личинок всередині укриттів.