Трубкокрут грушевий

Трубкокрут грушевий (Homalorhynchites hungaricus) — це жук родини Букарки (Rhynchitidae), який є серйозним шкідником плодових культур. Доросла особина має видовжену головотрубку та тіло довжиною до 7 мм.

Колір жука варіюється від бронзового до яскраво-зеленого з металевим відливом. Поверхня тіла вкрита густими або рідкими волосками, що характерно для даного виду.

Личинка трубкокрута — безнога, дещо зігнута, білого кольору з бурою капсулою голови. Вона розвивається всередині плодів, завдаючи значної шкоди врожаю.

Зимують імаго (дорослі жуки) у ґрунті або під шаром рослинних решток, активізуючись з приходом першого весняного тепла.

Життєвий цикл комахи тісно пов'язаний з періодами розвитку плодових дерев, тому агротехнічні заходи мають проводитися з урахуванням фенології саду.

Шкідник уражає переважно грушу, проте може зустрічатися на яблуні та інших зерняткових породах. Пошкодження наносяться як імаго, так і личинками.

Навесні дорослі жуки вигризають бруньки, що призводить до їх засихання та зниження загальної продуктивності дерева у поточному сезоні.

Після появи зав’язі самка прогризає отвори в плодах для відкладання яєць. Це призводить до пошкодження тканин плоду та його передчасного опадання.

Личинки, що вилуплюються, виїдають насіння та м’якоть плоду, що робить його непридатним для вживання та тривалого зберігання.

У разі ігнорування проблеми пошкоджені плоди муміфікуються прямо на дереві, що стає джерелом поширення хвороб у саду.

Вихід жуків з місць зимівлі збігається з початком розпускання бруньок на груші, що зазвичай припадає на березень-квітень.

Період спарювання та яйцекладки триває протягом травня та початку червня, збігаючись із фазою формування молодої зав’язі плодів.

У червні та липні личинки завершують свій розвиток всередині опалих плодів та переходять у ґрунт для подальшого окукливания.

Розвиток лялечок відбувається у ґрунті, де наприкінці літа з’являються нові жуки, які залишаються там до наступної весни.

Температурні коливання можуть прискорювати або сповільнювати розвиток окремих фаз, тому моніторинг стану саду є обов'язковим у весняний період.

Однією з перших ознак є поява характерних проколів на молодих бруньках, які згодом не розкриваються та засихають.

Виявлення опалих зав’язей груші у червні свідчить про активну діяльність шкідника, всередині таких плодів можна знайти личинок.

Пошкоджені плоди часто мають викривлену форму або темні плями гнилі, навколо яких концентруються сліди життєдіяльності комахи.

Спостереження за кроною дерева вранці дозволяє помітити самих жуків, які завмирають при наближенні людини, що є ознакою їхньої присутності.

Наявність екскрементів на поверхні плодів та засихання окремих гілок також можуть вказувати на високу щільність популяції шкідника.

Захист саду від трубкокрута базується на інтегрованій системі заходів, спрямованих на зниження чисельності популяції на всіх стадіях розвитку.

• Щоденне збирання та знищення падалиці для недопущення переходу личинок у ґрунт.
• Осіннє та весняне розпушування ґрунту під кронами дерев для знищення зимуючих комах.
• Обробка дерев інсектицидами в період «рожевого бутона» та відразу після цвітіння.
• Використання ловчих поясів для механічного відлову жуків, що піднімаються по стовбуру.
• Видалення та спалювання муміфікованих плодів, що залишилися на гілках після збору врожаю.

Хімічні засоби слід обирати згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Підтримання високої агротехнічної культури та здоров'я дерев підвищує їх природну опірність до пошкоджень цим видом жуків.

Регулярний огляд саду та своєчасне виявлення перших ознак шкідника дозволяє уникнути масштабних обробок та зберегти екологічний баланс.