Цебріоніди

Шкоду рослинам завдають личинки цебріонід, які ведуть спосіб життя, схожий на дротяників. Вони мають щільне, циліндричне тіло та потужний ротовий апарат. Личинки є поліфагами та здатні пошкоджувати кореневу систему широкого спектра культур, що особливо небезпечно на початкових етапах росту рослин.

Біологічний цикл розвитку цих комах тривалий і тісно пов'язаний із ґрунтовими умовами. Самиці відкладають яйця в ґрунт, після чого личинки протягом кількох років розвиваються в ризосфері, харчуючись корінням. Така стратегія виживання робить їх важкодоступними для багатьох видів природних ворогів і контактних інсектицидів.

Характер пошкоджень полягає у вигризанні ходів у корінні та перегризанні основи стебла рослин. Це призводить до порушення водного та мінерального живлення, внаслідок чого рослини жовтіють, відстають у розвитку або повністю гинуть. Осередки ураження на полі можуть суттєво знизити загальну врожайність та якість зерна.

Система захисту від цебріонід базується на знищенні бур'янів та дотриманні правильної сівозміни. Ефективними є заходи механічного обробітку ґрунту, такі як міжрядне розпушування та глибока оранка, які механічно пошкоджують личинок або виносять їх на поверхню під дію сонця. Хімічний метод включає протруєння насіння перед посівом інсектицидами системної дії.