Ризоктонія
Довідник · Збудники

Ризоктонія

Rhizoctonia solani

Ризоктонія (Rhizoctonia solani) є ґрунтовим патогеном, що належить до класу базидіальних грибів. Цей мікроорганізм не утворює конідій, тому поширюється переважно через міцелій та склероції — щільні сплетіння гіф, які мають вигляд темних наростів на поверхні рослинних решток.

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Ризоктонія

Гриб має здатність тривалий час зберігатися в ґрунті у формі сапротрофа, перечікуючи несприятливі умови. Завдяки розгалуженій системі гіф він швидко колонізує підземні частини рослин, що робить його важковикорінюваним об'єктом у сільськогосподарському виробництві.

Спектр рослин-господарів ризоктонії охоплює широкий перелік культурних рослин, включаючи овочеві, зернові, технічні та кормові культури. Найбільш відомим наслідком зараження є чорна парша картоплі, що призводить до втрати товарного вигляду врожаю.

Пошкодження кореневої системи та прикореневої частини стебла суттєво обмежує надходження поживних речовин до надземної частини. Це призводить до передчасного старіння, зниження імунітету рослин та критичного зменшення обсягів майбутнього врожаю.

Розвиток гриба активізується при температурі ґрунту в межах +10...+15°C та високій вологості. Тому найбільш вразливими є сходи в ранній весняний період, коли рослини розвиваються повільно, а патоген уже починає свою агресивну діяльність.

У другій половині літа, під час формування бульб та плодів, ризоктонія знову активізується, утворюючи склероції на поверхні врожаю. Змінні умови вологості сприяють поширенню грибниці в ґрунті та зараженню нових ділянок поля.

Візуально хвороба проявляється через появу виразок на підземних стеблах, які часто мають коричневий або чорний колір. У разі сильного ураження спостерігається відмирання коренів, що змушує рослину намагатися відростити додаткове коріння вище місця ураження.

  • Формування чорних склероцій на бульбах картоплі.
  • Поява білого повстистого нальоту на стеблах біля ґрунту (ризоктоніозне в'янення).
  • Скручування листя верхівки, що нагадує симптоми вірусних інфекцій.
  • Утворення «повітряних» бульб у пазухах листя.
  • Масове випадіння сходів у ранній період розвитку.

Комплекс заходів захисту включає ретельний відбір насіннєвого матеріалу без видимих ознак склероцій. Агротехнічні прийоми, такі як дотримання оптимальних строків посадки та розпушування міжрядь, дозволяють поліпшити аерацію та прискорити прогрівання ґрунту.

Хімічний контроль полягає у використанні протруйників на основі пенсикурону, флудиоксонілу або препаратів групи карбоксамідів. Біологічний захист ґрунту за допомогою препаратів на основі Trichoderma harzianum ефективно знижує інфекційний фон у зоні ризосфери.