Ботріосферія Стівенса

Збудник належить до класу Dothideomycetes. Це надзвичайно адаптивний мікроорганізм, що здатен паразитувати як на молодих гілках, так і на багаторічній деревині стовбурів, використовуючи приховані пошкодження для проникнення в рослину.

Біологія гриба базується на формуванні стійких плодових тіл — пікнід, що дозволяють йому виживати в несприятливих умовах. Міцелій гриба поширюється в провідних тканинах, поступово виснажуючи дерево та блокуючи рух води.

У лабораторних умовах ідентифікація проводиться шляхом виділення грибниці на поживних середовищах, де патоген утворює характерний темно-оливковий або чорний міцеліальний наліт.

Цей гриб широко поширений у всьому світі, завдаючи значної шкоди не лише в промислових садах, але й у паркових зонах, де він вражає ослаблені дерева різного віку.

Хвороба вражає широкий перелік культур: від яблунь, груш та винограду до декоративних дерев, таких як дуб або кипарис. Найчастіше фітопатоген проявляється у формі чорного раку кори.

Наслідком зараження стає відмирання окремих гілок та цілих дерев. Деревина під ураженою ділянкою втрачає свої механічні властивості, стає ламкою і піддається вторинному зараженню іншими гнильними мікроорганізмами.

Ураження плодів призводить до розвитку специфічної плодової гнилі. На поверхні плода з'являються плями, що швидко розширюються, спричиняючи повну втрату врожаю перед збором або під час зберігання.

Для виноградарства цей патоген є особливо небезпечним, оскільки він викликає системне відмирання рукавів куща, що призводить до поступової загибелі цілих насаджень протягом кількох сезонів.

Загальна шкодочинність оцінюється як висока через неможливість швидкого лікування старих, глибоко вражених екземплярів, що потребує повної заміни пошкоджених частин або видалення дерев.

Вегетаційний цикл Botryosphaeria stevensii активізується ранньою весною. Коли середньодобова температура перевищує +10 градусів, спори починають масово вивільнятися з пікнід під впливом весняних дощів.

Літній період характеризується постійними циклами інфекції, особливо під час дощової погоди. Кожна волога доба стає фактором ризику для поширення конідій на нові ділянки саду.

Осінь — це період накопичення інфекційного потенціалу. Гриб продовжує розвиватися в корі, готуючись до зимівлі. У цей час важливо проводити профілактичні заходи для обмеження поширення спор на наступний рік.

Зимовий період гриб проводить у стадії спокою всередині ураженої кори та деревини. Він надзвичайно стійкий до низьких температур, що робить його дуже небезпечним для кліматичних зон з морозними зимами.

Початок інфекції часто збігається з моментом розпускання бруньок, коли тканини рослини стають найбільш вразливими до проникнення патогенних агентів через будь-які механічні пошкодження.

Первинні ознаки зараження проявляються як темні, вдавлені ділянки на корі. Згодом ці плями розтріскуються, утворюючи відкриті рани, з яких може виділятися сік або камедь.

Якщо уважно оглянути кору, на ній можна помітити численні чорні цятки — це плодові тіла (пікніди) збудника, які виступають над поверхнею епідермісу.

На листках та плодах хвороба проявляється у вигляді концентричних темних плям. Уражені плоди часто муміфікуються і залишаються висіти на гілках, слугуючи джерелом зараження навесні.

Внутрішні тканини гілок при розрізі мають виразне буре забарвлення, що свідчить про глибоке проникнення міцелію в деревину, де він блокує судини.

• Почервоніння, а потім почорніння кори.
• Тріщини на стовбурі та скелетних гілках.
• Передчасне опадання листя.
• Передчасне гниття плодів.

Система захисту базується на обов'язковому видаленні уражених частин дерев. Після обрізки рани необхідно дезінфікувати мідьвмісними препаратами або спеціальними садовими замазками.

Важливо уникати травмування кори при обробітку ґрунту. Мікротріщини від техніки або морозобоїни є основними шляхами зараження, тому захист кори (побілка) є важливим заходом.

Фунгіцидні обробки слід проводити профілактично, особливо в фазу розпускання бруньок. Препарати на основі міді та системні фунгіциди ефективно стримують проростання спор гриба.

Збалансоване мінеральне живлення, особливо достатня кількість калію та фосфору, значно підвищує імунний бар'єр рослин проти Botryosphaeria stevensii.

Регулярний моніторинг саду на предмет появи перших симптомів дозволяє локалізувати вогнище хвороби до того, як вона пошириться на весь масив насаджень.