Ботріосферія тупа

Гриб має дві стадії розвитку: анаморфну (Diplodia seriata), яка поширюється конідіями, та телеоморфну, де утворюються сумки зі спорами.

Патоген є факультативним паразитом, що легко переходить на сапротрофний спосіб живлення на мертвих тканинах, що робить його вкрай живучим у садових умовах.

Міцелій патогена проникає глибоко в тканини кори, поступово руйнуючи камбій та деревину, що призводить до порушення сокоруху в дереві.

Для діагностики використовують мікроскопічний аналіз зрізів кори, де часто можна побачити темно-забарвлені гіфи гриба, що заповнюють судини рослини.

Найбільше страждають яблуні, проте хвороба вражає також груші, виноград та декоративні дерева, що робить її економічно значущою.

Чорна гниль плодів призводить до повної втрати врожаю, оскільки плоди стають непридатними для вживання та зберігання вже через кілька днів після зараження.

Некротичні ураження на штамбах викликають кільцеве відмирання, що веде до швидкої загибелі всього дерева або великих скелетних гілок.

Листкова інфекція значно знижує фотосинтетичну активність рослини, що негативно позначається на закладанні генеративних бруньок на наступний сезон.

Пошкоджені дерева стають вразливими до інших вторинних інфекцій та шкідників, що значно скорочує тривалість життя насаджень.

Інфекційний цикл починається навесні, коли при підвищенні температури вище +10°C починається викид спор з перезимувалих плодових тіл.

Пік поширення спор зазвичай припадає на період цвітіння та формування зав'язі, особливо під час вологої та теплої погоди.

Влітку вторинне зараження відбувається постійно, якщо погодні умови сприяють тривалому намоканню листків та кори дерев.

Гриб зберігається взимку безпосередньо в ураженій деревині та корі, що робить сади постійним джерелом інфекції для навколишніх насаджень.

Опале листя та муміфіковані плоди, що залишилися на землі, слугують основним резервуаром для збереження патогену до наступної весни.

На корі з'являються червонувато-бурі плями, які з часом темніють, стають втиснутими та вкриваються чорними дрібними крапками.

Уражена кора нагадує «гусячу шкіру» через появу пікнід, які виступають над поверхнею епідермісу.

Листя вкривається плямами з концентричними колами, що мають світлий центр та темну облямівку, що часто називають «жаб’ячим оком».

Плоди вкриваються чорними плямами, які швидко поширюються, після чого плід чорніє, зморщується і перетворюється на чорну мумію.

На зламі гілок спостерігається побуріння деревини, що свідчить про глибоке поширення токсинів, які виділяє гриб.

Система захисту базується на поєднанні високої агротехніки та вчасних хімічних обробок фунгіцидами.

Важливим заходом є своєчасне видалення хворих гілок із захопленням здорової тканини (5-10 см) та обробка зрізів садовим варом.

Регулярне внесення мікроелементів для підвищення імунітету дерев, особливо калію та фосфору, зменшує сприйнятливість до чорного раку.

• Проведення ранньовесняних обробок мідьвмісними препаратами до початку розпускання бруньок.
• Обробка дерев фунгіцидами системної дії під час цвітіння та після нього за наявності опадів.
• Використання стійких сортів яблуні, які менш схильні до сонячних опіків.

Утримання саду в чистоті, знищення рослинних решток та правильне формування крони для забезпечення хорошого провітрювання є запорукою здоров'я саду.