Ботріосферія дотідея

Патоген веде сапротрофний спосіб життя, але в умовах послаблення рослини переходить до паразитизму. Гриб утворює аскоспори та конідії, що забезпечує йому ефективне розмноження протягом усього теплого сезону.

Міцелій гриба здатний проникати глибоко в тканини кори та камбію, де він виживає взимку. Навесні він активізується, виділяючи нові спори, що стають джерелом первинного зараження для молодих пагонів.

Розповсюдження гриба відбувається через воду, вітер та комах, які переносять спори на здорові частини рослини. Велика кількість господарів дозволяє грибу швидко адаптуватися до нових умов.

Для ідентифікації патогена використовують мікроскопічний аналіз, під час якого виявляються характерні чорні пікніди. Цей метод дозволяє відрізнити ботріосферію від інших некротичних хвороб кори.

Основну шкоду гриб завдає кісточковим та зернятковим культурам, зокрема яблуні, груші та персику. Хвороба вражає як молоді саджанці, так і дорослі плодові дерева.

Патоген викликає некроз кори та деревини, що призводить до відмирання окремих гілок або загибелі всього дерева. Це особливо небезпечно, якщо інфекція вражає основний стовбур або скелетні гілки.

Плоди, уражені Botryosphaeria dothidea, швидко загнивають. На шкірці з'являються темні плями, що згодом перетворюються на глибоку гниль, яка руйнує товарний вигляд та смакові якості врожаю.

У розсадниках це захворювання провокує масову загибель саджанців, що призводить до значних фінансових втрат для господарств. Вплив патогена посилюється, якщо рослини пошкоджені морозами або сонячними опіками.

Зараження судинної системи порушує рух поживних речовин, через що дерево поступово виснажується і втрачає здатність до плодоношення.

Період активності збудника починається ранньою весною, коли температура повітря стабільно тримається на позначці вище 15°C. Висока вологість повітря та опади є каталізаторами для проростання спор.

Найбільш інтенсивний розвиток гриба спостерігається у літній період. Часті дощі та тривалі періоди вологої погоди створюють ідеальне середовище для поширення інфекції по всьому саду.

Осінь — це час накопичення грибом резервів у тканинах рослин для успішної зимівлі. Патоген перечікує холоди у вигляді міцелію, що знаходиться всередині ураженої деревини.

Протягом вегетації спороношення відбувається постійно. У дощову погоду кількість спор у повітрі різко зростає, що підвищує ризик інфікування через відкриті рани на корі.

Слід звертати особливу увагу на стан саду після сильних вітрів або граду, оскільки будь-яка рана на поверхні рослини стає воротами для патогена.

Початкові ознаки зараження виглядають як невеликі плями на корі, що з часом змінюють колір на темно-коричневий або чорний. Поверхня кори стає шорсткою та починає тріскатися.

На місці уражень з'являються дрібні чорні крапки — пікніди гриба. Вони з часом можуть виступати над поверхнею кори, що є ключовою ознакою для візуальної діагностики.

Листя на інфікованих гілках починає жовтіти завчасно, що часто супроводжується затримкою розвитку дерева. Гілки, кільцеподібно уражені хворобою, швидко засихають та ламаються.

Плоди уражуються плямами, що швидко розростаються. Усередині тканин плода розвивається коричнева гниль, яка може супроводжуватися неприємним запахом при сильному ступені ураження.

При зрізі гілки можна побачити потемніння деревини, що поширюється в глибину від місця ураження кори. Це свідчить про глибоке проникнення інфекції в організм дерева.

Найважливішою мірою боротьби є агротехнічна профілактика: видалення хворих гілок та їх обов'язкове знищення шляхом спалювання. Не можна залишати уражену деревину в саду.

Для захисту ран на деревах після обрізки використовуйте спеціальні садові пасти або дезінфікуючі засоби. Це запобігає проникненню грибкових спор у відкриті тканини.

Хімічний контроль включає обробку дерев фунгіцидами з групи триазолів або контактними препаратами на основі міді. Обробки слід проводити до початку масового цвітіння та після нього.

Підтримання загального здоров'я саду через правильне удобрення та своєчасний полив знижує чутливість рослин до збудника. Сильна рослина здатна локалізувати інфекцію.

• Регулярна обрізка заражених ділянок крони.
• Дезінфекція інструментів після кожного дерева.
• Використання стійких до хвороб підщеп.
• Боротьба зі шкідниками, що пошкоджують кору.