Ботріосферія теоброми

Цей мікроорганізм має складний життєвий цикл, що включає як безстатеву (анаморфну) стадію Lasiodiplodia theobromae, так і статеву стадію.

Гриб здатний колонізувати велику кількість рослинних тканин, виділяючи ферменти, що розщеплюють целюлозу та лігнін у древесному шарі.

Розмноження відбувається за допомогою спор, які розносяться на значні відстані за допомогою дощу, вітру або діяльності комах-шкідників.

Стійкість патогену зумовлена здатністю виживати в умовах несприятливого середовища завдяки формуванню склероціїв або виживанню в органічних залишках.

Патоген викликає різноманітні патологічні процеси, включаючи відмирання гілок, некроз кори штамбів та гниль плодів у широкого спектра культур.

Від цього гриба страждають як плодові дерева (цитрусові, манго), так і технічні культури, такі як какао та гевея.

Внутрішня структура древесини при сильному зараженні руйнується, що призводить до втрати несучої здатності гілок та деформації дерев.

Втрати врожаю можуть бути колосальними, оскільки гниття плодів починається ще до моменту збору або під час транспортування та зберігання.

Хронічна форма захворювання поступово виснажує рослину, знижуючи її продуктивність до повного висихання дерева.

Розвиток гриба найбільш інтенсивний при високих температурах, що сприяють швидкому проростанню спор та розростанню міцелію.

Вологість є критичним фактором: дощова погода значно прискорює процес зараження через природні отвори та механічні пошкодження.

Весняний період є початком активізації перезимувалих форм гриба, що потребує проведення первинних профілактичних заходів.

Спекотне літо не зупиняє патоген, якщо в тканинах рослини достатньо вологи для підтримання життєдіяльності міцелію.

Осіннє зниження температур лише сповільнює активність, проте гриб успішно готується до перезимівлі в корі або ґрунті під деревами.

Основним сигналом інфекції є виникнення сухих ділянок кори, які з часом перетворюються на відкриті рани або глибокі тріщини.

На поверхні уражених ділянок часто стають помітні чорні крапки — це плодові тіла гриба (пікніди).

• Різке в’янення листя на окремих гілках («прапорці»).
• Виділення камеді в місцях пошкодження кори.
• Знебарвлення та некротизація внутрішніх шарів древесини при поперечному зрізі.

При ураженні плодів спостерігається швидка поява темних плям, що призводять до повного розм’якшення тканин.

Заражена тканина може мати специфічний кислий запах, зумовлений вторинною мікрофлорою, що приєднується до грибного ураження.

Комплексний захист базується на постійному санітарному контролі та своєчасному видаленні всіх хворих частин рослин.

Вирізання уражених гілок повинно проводитися з обов’язковим захопленням здорової тканини для видалення прихованого міцелію.

Дезінфекція інструментів після кожного дерева є обов’язковою вимогою, щоб не допустити рознесення спор між здоровими насадженнями.

Застосування фунгіцидів контактної дії на основі міді створює захисний бар’єр на поверхні кори від нових інфекцій.

Важливим аспектом є дотримання режиму догляду, включаючи збалансоване внесення добрив, що зміцнює імунітет рослин перед атакою патогенів.