Ботріосферія смородинова

Міцелій патогена глибоко проникає в тканини деревини, де він може тривалий час зберігатися, паразитуючи на ослаблених ділянках гілок та стовбурів.

Безстатеве спороношення відбувається у вигляді пікнід, що утворюються на поверхні відмерлої кори. Вони є основним джерелом поширення інфекції під час вегетаційного періоду.

Поширення спор відбувається переважно за допомогою дощових крапель, вітру та комах, а також через використання нестерильного садового інструменту під час обрізки.

Гриб демонструє високу витривалість до несприятливих погодних умов, що дозволяє йому ефективно виживати як в умовах високої вологості, так і під час посухи.

Основним захворюванням, що викликається цим грибом, є ботріосферіоз або некроз гілок, який завдає значної шкоди ягідникам, зокрема смородині та аґрусу.

Окрім ягідних кущів, патоген здатен уражати декоративні та плодові дерева, викликаючи відмирання пагонів та передчасну загибель цілих гілок рослини.

Гриб зазвичай проникає через рани: морозобоїни, сонячні опіки, місця механічних пошкоджень, що залишилися після невдалої обрізки або дії комах-шкідників.

Системна дія гриба призводить до закупорювання судин, через що припиняється рух поживних речовин, що проявляється у в'яненні листя та швидкому засиханні гілок.

Шкодочинність патогена полягає у прогресуючому характері хвороби: без належних заходів контролю кущ може повністю загинути протягом кількох сезонів.

Характерною ознакою ураження є раптове в'янення листя на окремих гілках, яке часто стається на початку літа або в період активного плодоношення.

На корі з'являються характерні некротичні плями бурого кольору. З часом кора в цих місцях стає сухою, починає тріскатися та легко відділятися від деревини.

На уражених ділянках можна помітити дрібні чорні крапки — пікніди. Вони є специфічним маркером, який дозволяє відрізнити ботріосферіоз від інших видів в'янення.

У місцях некрозу деревина на зрізі має темне забарвлення, що свідчить про глибоке проникнення грибниці в провідні тканини рослини.

Хворі гілки стають надзвичайно ламкими. При спробі зігнути такий пагін він легко ламається, оголюючи темну, омертвілу внутрішню частину гілки.

Першочерговим заходом є регулярна санітарна обрізка. Уражені гілки слід видаляти негайно, захоплюючи здорову частину тканини (мінімум 10–15 см).

Весь інструмент, що контактував із хворими рослинами, потребує обов'язкової дезінфекції, щоб уникнути перенесення спор гриба на здорові кущі.

Необхідно уникати загущення посадок, забезпечуючи оптимальну циркуляцію повітря, оскільки застій вологи сприяє розмноженню патогенних спор.

Ефективним є використання фунгіцидів, що містять мідь, особливо у весняний період, для захисту ран від потрапляння інфекції в тканини, що піддалися обрізці.

Важливим елементом контролю є догляд за корою: замащування великих зрізів та ран садовим варом допомагає запобігти інфікуванню через відкриті пошкодження.