Ботріосферія руйнівна

Біологія гриба включає складний життєвий цикл із чергуванням безстатевого (пікніди) та статевого (перитеції) спороношення. Це забезпечує патогену високу здатність до виживання в умовах навколишнього середовища.

Поширення гриба відбувається переважно конідіями через краплі дощу та вітер. Сприятливими факторами для проростання спор є волога погода та наявність ран на поверхні стовбурів і гілок.

Гриб зберігається в уражених частинах рослин, утворюючи стійкі структури, здатні переживати зимовий період. Навесні при підвищенні температури інфекція активізується.

Патоген є умовно-патогенним, тому найбільш активно вражає ослаблені дерева. Пошкодження кори внаслідок морозів або шкідників значно підвищує ризик зараження Botryosphaeria disrupta.

Основними культурами-господарями є плодові дерева, такі як яблуня, груша та різні кісточкові породи. Також гриб виявляють на декоративних деревах у паркових зонах.

Хвороба проявляється у вигляді некрозів кори, що призводить до відмирання цілих гілок. При сильному ураженні спостерігається деформація стовбурів та поява глибоких тріщин.

Ураження камбіального шару блокує нормальний рух поживних речовин, через що крона дерева стає розрідженою, плоди передчасно дозрівають або опадають.

Економічна шкода полягає у зниженні врожайності, втраті товарного вигляду плодів та поступовому всиханні всього дерева, що вимагає розкорчовування саду.

Ураження молодих саджанців часто призводить до їхньої повної загибелі в перший же рік після інфікування, якщо не вжито термінових заходів контролю.

Початковими симптомами є поява невеликих втиснутих ділянок на корі, які поступово змінюють колір на темніший. Навколо некрозу часто формується виражена межа.

При детальному огляді на корі виявляються численні дрібні чорні горбки — пікніди гриба. Вони є діагностичною ознакою наявності даного збудника.

Тканини під корою стають пухкими та набувають бурого кольору, часто з неприємним запахом через розвиток вторинних мікроорганізмів у зруйнованих тканинах.

Хворі дерева часто мають пригнічений вигляд, листя стає дрібним і хлоротичним. У період посухи хворі гілки висихають швидше за здорові.

На стовбурах можуть з'являтися ексудати або тріщини, з яких витікає камедь, що свідчить про намагання дерева захиститися від інфекції.

Найважливішою мірою є санітарна обрізка. Усі гілки з ознаками некрозу необхідно видаляти з обов'язковим захопленням 10–15 см здорової тканини.

Місця зрізів та виразки на стовбурах слід ретельно зачищати до здорової деревини та обробляти антисептиками на основі міді.

Застосування фунгіцидів необхідно проводити превентивно: восени після листопаду та навесні до початку розпускання бруньок.

Підтримка оптимального водного режиму та збалансоване живлення підвищують власну стійкість рослин до грибкових хвороб кори.

• Обов'язкова дезінфекція секаторів та пил після роботи з ураженими деревами.
• Захист штамбів від сонячних опіків побілкою або обгортанням.
• Видалення і спалювання всіх рослинних решток, що є джерелом інфекції.