Яблуня домашня Лойко

Осінній сорт виведений на Красноярській дослідній станції плодоводства Н. М. Тихоновим, А. С. Толмачовою та Н. М. Ростовими, від схрещування Боровинки з Ранеткою 3701 (Сибірська яблуня х Грушівка московська).

Поширений в основному на заході підзони лісостепової зони Красноярського краю та в республіці Хакасія.

Дерево середньої сили росту, швидкоросле. Крона округла, середньої густоти та облистяності. Кора гладка, сірувато-зелена. Плодоношення на простих і складних кільчатках на 2-3-річній деревині та на плодових сумках на більш старій, до 6 років.

Пагони середні, округлі в перетині, злегка зігнуті, темно-червоні, опушені. Бруньки округлі, притиснуті.

Листя велике, продовгувате, коротко-загострене, пильчато-городчате, злегка гофроване, майже без опушення, з грубою нервацією. Забарвлення темно-зелене, листки блискучі. Черешок довгий, середньої товщини, зелений із невеликими напівмісячними прилистками.

Квітки великі, білі, ароматні. Пелюстки овальні, хвилясті. Колонка пестиків середня. Рильця пестиків врівень з пиляками.

Плоди для напівкультурки великі, до 70 г, округлі, трохи звужуються до чашечки. Забарвлення плодів дуже яскраве. По зеленувато-жовтому основному забарвленню весь плід покриває розмита пурпурова, темніша на сонячній стороні. Плодоніжка довга, тонка, зігнута. Воронка середня, гостроконічна, оржавленість слабка. Чашечка частіше закрита, в дрібному, широкому, бороздчастому блюдці. Підчашечна трубка довга, вузька, воронкоподібна. Осьова порожнина не з’єднується із насіннєвими камерами.

М’якоть рожева, середньої щільності, дрібнозерниста, дуже соковита, кисло-солодкого, іноді в’язкого смаку, зі слабким ароматом.

Хімічний склад плодів: сухих речовин — 15,7%, цукрів — від 9,9% до 12,3%, титрованих кислот — від 1,11 до 0,76%, аскорбінової кислоти — 16,55 мг/100г (14,1-20,30), вітаміну Р — 177,0 мг/100г, дубильних речовин — 0,091%.

Плоди вживаються через 7-10 днів після збору. Лежкість плодів — до грудня-січня. Товарність плодів хороша.

Плоди користуються великим попитом. Використовуються у свіжому вигляді, для приготування компотів, соків.

Найкращі запилювачі: Лебедина пісня, Уральське наливне, Чайка, Ліхтарик, Красноярське солодке.

Сорт середньої скоростиглості. Найбільший урожай — 30-40 кг з дерева. Плодоносить нерівномірно періодично.

Найбільш зимостійкий сорт із великоплідних напівкультурки. Плодоносив після всіх критичних зим 60, 80-х років. Призначений у більш суворі зони, ніж Лебедина пісня, Білина. Сорт з гарною відновлювальною здатністю, стійкий до парші та посухи.

Переваги сорту: зимостійкість, стійкість до парші, величина, товарність, лежкість, осінньо-зимове споживання плодів.

Недоліки сорту: недостатньо хороший смак плодів (оцінка 3,5-4).