Шікотан

Шікотан – це сучасний сорт лоху (багатобарвного гумі), раніше відомий як Цуну або Цунаї, який відрізняється великими плодовими ягодами вагою від 1,7 до 2,1 грама та яскраво‑червоним бочкоподібним зовнішнім виглядом. Ягоди мають щільну м'якоть, солодкий смак з легкими терпкими нотками; при повній стиглості вони нагадують хурму, а в не повністю дозрілих ягодах відчувається невелика гірчинка. Всередині кожної ягоди знаходиться довгаста кісточка, а на кущі плоди висять на тонких довгих плодоніжках, що полегшує збір урожаю порівняно з обліпихою.

Кущ Шікотана має деревоподібну форму висотою до 1,5–2 м і діаметром близько 2 м. Листя щільне, яскраво‑зелене зі сріблясто‑металічним блиском на зворотному боці. Корінна система поверхнева, не глибше 50 см, як у обліпихи. Резина починає плодоношення в 4–5 роках і щорічно плодоносить протягом місяця, починаючи з кінця червня. Урожай зі дорослого куща становить приблизно 10–15 кг ягід. Морозостійкість рослини висока – до -30 °C; однак перші три роки рекомендується вкривати кущі, поки пагони не стануть більш стійкими.

Шікотан цінується не тільки за смак і врожайність, але й за корисні властивості. У листі міститься вдвічі більше вітаміну C, ніж у чорній смородині, а ягоди багаті 17 амінокислотами, важливими для здоров'я людини. Відвар з листя застосовують при простудних захворюваннях, а ягода – при шлунково‑кишкових розладах, покращуючи кровообіг і володіючи тонізуючою та протизапальною дією. Японці вважають його ягодою довголіття та молодості, а дітям він підходить як вітамінна добавка.

Для оптимального урожаю рекомендується садити 2–3 кущі в парі, щоб покращити запилення. Шікотан стійкий до більшості захворювань, однак може проявляти деякі грибкові ураження. Завдяки своїй декоративності – красивим ароматним квітам навесні та влітку – він також підходить для садового оформлення.