Літній сорт селекції ВНІІСПК, отриманий від схрещування в 1977 році сортів Бергамот Новік і Любимиця Клаппа. Автори сорту: Є. М. Сєдов, А. Г. Кузнєцова, Н. Г. Красова. Районовано в Центрально-Чорноземному регіоні, поширений, в основному, на присадибних і дачних ділянках. Представляє інтерес для промислових насаджень.
Дерева великі, з густою пірамідальною кроною. Гілки відходять від стовбура під гострим кутом. Кора на штамбі та основних сучках гладка, сіра. Переважаючий тип плодових утворень — прості та складні кільчатки.
Пагони товсті, слабоколінчаті, дугоподібно зігнуті, округлі в перерізі, коричневі, опушені на верхівці. Чечевички на пагоні мало. Бруньки відігнуті, конічні, гладкі. Листки великі, видовжені, еліптичні, короткозагострені, з винтоподібно скрученою верхівкою, темно-зелені, гладенькі, блискучі, з ніжною нервацією, злегка зігнуті по центральній жилці. Пластинка листка увігнута, без опушення. Край листка дрібногородчастий, хвилястий, загорнутий. Черешок листків довгий, без опушення.
Квіткові бруньки гладкі, великі, видовжено-конічні. Квітки білі, великі або середні, іноді махрові, блюдцеподібні, пелюстки округлі, торкаються одна одної, рильце маточки на рівні тичинок.
Плоди середньої маси (150 г), одномірні, грушоподібні, широкоребристі, скошені. Шкірка плоду гладка, масляниста, тьмяна. Основне забарвлення плодів зеленувате в момент знімання і зеленувато-жовте в момент споживчої стиглості. Покровне забарвлення на сонячній стороні плоду у вигляді розмитого бурувато-червоного або червоного рум'янцю. Підшкірних цяток багато, вони дрібні, добре помітні. Плодоніжка довга, товста, зігнута, косопоставлена. Чашечка відкрита. Блюдце відсутнє. Сердечко плоду невелике, цибулине. Насіннєві камери закриті. Підчашова трубка середньої довжини, вузька, мішковидна. Насіння середнього розміру.
М'якоть плодів зеленувата, колюча, ніжна, напівмасляниста, дрібнозерниста, зазвичай соковита. Смак плодів солодкий зі слабким ароматом. Оцінка привабливості зовнішнього вигляду 4,6 бала, дегустаційна оцінка смаку 4,5 бала. Сорт краще вдається в тепле, вологе літо, в цих умовах плоди краще визрівають, стають більш соковитими, солодкими. У прохолодне літо і на бідних, недостатньо зволожених ґрунтах плоди сорту Орловська красуня дещо сухуваті, менше набирають цукрів і погіршують смак. Хімічний склад плодів наступний: сума цукрів — 9,2%, титровані кислоти — 0,21%, аскорбінової кислоти — 3,8 мг/100г, Р-активних речовин — 124,3 мг/100г.
Знімна стиглість плодів в умовах Орловської області настає в першій половині серпня, тобто на 10-15 днів раніше ніж у Бессемянки. Споживчий період триває 2-3 тижні.
Сорт високоурожайний. Молоді дерева дали середній урожай 100 ц/га, дорослі дерева приносять по 30-40 кг (150-200 ц/га). Сорт достатньо зимостійкий в умовах Орловської області. Навіть у сувору зиму 1986/1987 р., коли температура повітря знижувалася до -32-35єС, у сорту Орловська красуня відзначено незначне пошкодження на 1,0 бала. У сорту Бессемянка пошкодження морозом було 0,5 бала.
До парші плодів і листя сорт стійкий. Пораження паршею плодів не піднімалося вище 0,2 бала і листя — 1,1 бала навіть в епіфітотійні роки.
Переваги сорту: скороплідність, урожайність, високі товарні та споживчі якості плодів раннього строку достигання.
Недоліки сорту: дещо сухувата м'якоть в окремі роки.
