Зимовий сорт. Виведений у Руані (Франція) А. Т. Буабюнелем в 1845 р., а в 1857 р. сорт був випущений у світ. Сорт було районовано в Північно-Кавказькому регіоні, досить поширений в Україні, Грузії, Північній Осетії, Вірменії, Азербайджані, Казахстані.
Дерево слабо- або середньоросле з пірамідальною густою кроною. У молодому віці розвивається досить сильно, потім ріст сповільнюється. Основні гілки відходять від стовбура під гострим кутом. Кора на штамбі та основних гілках темно-сіра.
Дерево придатне для вирощування з округлою і плоскою кроною. Тип плодоношення змішаний, плодоносить на багаторічних плодушках і трирічному прирості.
Плоди зав'язуються поодинці та по кілька штук, на дереві тримаються міцно.
Пагони короткі, товсті, зелені або жовтувато-зелені, іноді з коричневим відтінком. Бруньки середньої величини, загострені, відігнуті. Листки досить великі, зелені, матові, видовжено-яйцеподібні з поступовим переходом до черешка та в загострений кінчик, листова пластинка ближче до черешка цілокрая, у верхній частині слабопилчаста. Краї листової пластинки злегка хвилясті, слабопідняті. Черешок невеликий.
Термін цвітіння пізній.
Плоди від вище середнього (масою 180 г) до великого розміру, бергамотоподібної або кулястої форми з великими сірими цятками та іржавими плямами. Шкірка тонка, щільна, дещо шорстка, оранжево-жовта, на сонячній стороні золотиста. Плодоніжка середньої довжини та товщини, слабозігнута, пряма. Воронка добре виражена, глибока, з горбистими краями, іржава. Блюдце неглибоке, широке, складчасте. Чашечка напівзакрита. Сердечко невелике, видовжено-овальне, розташоване посередині плоду. Насіннєві камери невеликі, напіввідкриті. Насіння виконане.
М'якоть кремова, запашна, дуже соковита, солодка, тане, з приємною кислинкою, доброго смаку. Однак, у сухе жарке літо без зрошення в плодах відчувається велика доля терпкості та кислоти, які негативно впливають на смакові якості плодів; в холодне літо м'якоть не завжди дозріває. В умовах Кубані плоди містять сухих речовин — 13,2%, цукрів — 7,9%, титрованих кислот — 0,5%, аскорбінової кислоти — 8,8 мг/100г і Р-активних речовин — 76,0 мг/100г сирої маси.
Знімна зрілість плодів настає в жовтні, споживча в січні, при штучному охолодженні зберігаються до лютого. Збирати їх потрібно пізніше, тоді вони добре і довше зберігаються та не вянуть. Передчасно зібрані з дерев плоди у зберіганні морщаться і мають знижені смакові якості. Транспортабельність їх хороша.
Плоди використовуються, в основному, в свіжому вигляді, але придатні й для технічної переробки.
У пору плодоношення на грушевому підщепі дерева вступають на 6-7 рік. Плодоношення середнє (10-15 кг/дер.). Для нормального росту та плодоношення на айві потребують проміжної вставки.
Цей сорт вдається тільки в умовах вмілої інтенсивної культури, його плоди досягають нормального розміру та відповідної якості лише на багатих ґрунтах і за умови доброго зрошення плодоносних дерев.
Зимостійкість невисока, у несприятливі зими спостерігається підмерзання квіткових бруньок. Посухостійкий. Сорт досить стійкий до парші.
Переваги сорту: невеликий розмір дерева, великі плоди десертного смаку, тривалість їх зберігання та стійкість до парші.
Недоліки сорту: висока вимогливість до умов вирощування, слабка зимостійкість, низька врожайність.
Донор пізнього достигання плодів. У гібридному потомстві сорту Пасс-Крассан утворюється до 45% пізніх форм, багато з яких високоурожайні.
