Літній сорт виведений на Самарській дослідній станції садівництва від схрещування в 1936 р. Бергамота волзького з Вільямсом. Сорт включений до Держреєстру по Середньоволзькому регіону. Автор сорту С. П. Кедрін.
Дерево в молодому віці з вузькопірамідальною, високою, рідкісною кроною. Скелетні гілки відходять від стовбура під гострим кутом. Забарвлення кори скелетних гілок сіре. Пагоноутворювальна здатність слабка, пробуджуваність бруньок висока. Плодові утворення — кільчатки і коп'єц. Урожай більше формується на кільчатках, розташованих на багаторічних гілках.
Пагони прямі, часто товсті, сірі. Листя середньої величини, овальне, блискуче. Край листової пластинки хвилястий. Листова пластинка сильно складена вздовж головної жилки і сильно вигнута. Прилистки ланцетні.
Плід нижче середньої величини, масою 70-80 г (максимально 150 г), грушоподібної або укорочено-конічної форми. Поверхня плоду гладка. Забарвлення при зборі та споживанні зеленувато-жовте. Шкірка середньої товщини, негруба. Підшкірні точки слабопомітні. Плодоніжка пряма або слабо вигнута, середньої довжини і товщини, слабо одревіла, біля основи плоду розширена. Чашечка середня, відкрита або напіввідкрита. Блюдце маленьке або відсутнє, у чашечки збіжність. Насіннєве гніздо цибулинне, середньої величини, розташоване в центрі плоду. Насінні камери закриті.
М'якоть жовтувата, середньої щільності, ніжна, соковита, гарного кисло-солодкого смаку, без грануляцій.
Збір плодів проводиться 15-25 серпня, зберігаються до двох тижнів.
Плодоношення настає на 8-9 рік після посадки. Урожайність щорічна, хороша. Повнолітні дерева дають 100-120 кг з дерева.
Зимостійкість дерева висока Стійкість до парші плодів і листя середня, вище, ніж у сорту Бессемянка.
Переваги сорту: гарний кисло-солодкий смак плодів.
Недоліки сорту: пізній вступ у пору плодоношення і дуже об'ємна крона дерева.
