Стеблові хлібні пильщики

Шкідник найчастіше вражає пшеницю (яру та озиму), жито та ячмінь. Особливу привабливість для пильщиків мають поля з густим стеблостоєм, оскільки там легше заховатися від природних ворогів і забезпечити личинок достатньою кількістю корму протягом усього періоду вегетації.

Біологічний розвиток пильщика розпочинається з вильоту дорослих комах під час фази виходу в трубку та колосіння злаків. Самки відкладають яйця у верхні частини стебла. Личинка, що вилуплюється, живиться внутрішньою частиною соломини, поступово рухаючись вниз, і до моменту дозрівання зерна готує собі місце для зимівлі в самому нижньому вузлі.

Шкідливість проявляється у виснаженні стебла, що призводить до його передчасного пожовтіння. Основна небезпека полягає в підгризанні основи стебла перед жнивами, через що рослини масово вилягають. Це ускладнює роботу комбайнів і призводить до прямих втрат врожаю зерна на полі.

Для ефективного контролю чисельності популяції агрономи застосовують:

• Сівозміни, що обмежують накопичення шкідника на полі.
• Якісну оранку ґрунту, що знищує личинок, які зимують у стерні.
• Використання стійких до вилягання сортів зернових культур.
• Ранню та оперативну уборку врожаю, що дозволяє мінімізувати втрати від вилягання стебел.
• Обробку посівів дозволеними інсектицидами в період активного розмноження дорослих комах.