Ліванський хлібний пильщик

Ліванський хлібний пильщик (Trachelus libanensis) — це комаха ряду перетинчастокрилих, що належить до родини хлібних пильщиків (Cephidae). Доросла особина має струнке тіло завдовжки близько 8–10 мм, зазвичай чорного кольору з характерними жовтуватими позначками.

Самки цього виду мають спеціальний яйцеклад, за допомогою якого вони прорізають тканини стебла злакових рослин для відкладання яєць. Личинки мають білувато-жовте забарвлення, вигнуте тіло і розвиваються всередині соломини.

Комаха розвивається в одному поколінні протягом року. Зимують личинки в стерні, де вони залишаються до весни, після чого перетворюються на лялечок, а потім на дорослих комах.

Виліт імаго зазвичай припадає на фази виходу в трубку або колосіння зернових культур. Температурні умови відіграють вирішальну роль у динаміці розмноження та активності шкідника.

Для правильної ідентифікації виду спеціалісти проводять детальний огляд рослин на наявність характерних пошкоджень стебла та лабораторне дослідження морфологічних ознак личинок.

Основними об'єктами пошкодження для цього шкідника є озима та яра пшениця, ячмінь, жито, а також деякі види диких злаків, що зростають поблизу полів.

Найбільшої шкоди завдають личинки, які протягом свого розвитку вигризають внутрішню порожнину стебла. Це перериває рух поживних речовин до колоса, що негативно впливає на формування зерна.

Результатом діяльності шкідника є формування недорозвиненого, щуплого зерна, що значно знижує врожайність та товарні якості отриманої продукції.

Масове заселення полів призводить до суттєвого зменшення енергії прорастання насіння, а також до втрат у масі тисячі зерен, що є критичним для аграрного виробництва.

Через пошкодження судинної системи стебло втрачає міцність, що при несприятливих погодних умовах стає причиною масового полягання посівів зернових культур.

Першими проявами наявності шкідника є сліди від яйцекладки на стеблах рослин, які виглядають як невеликі розрізи або проколи тканин у нижній частині рослини.

Коли личинки починають харчуватися всередині, рослина реагує прискореним дозріванням, при цьому колос виглядає білястим на фоні зеленого поля, нагадуючи явище «білоколосиці».

При візуальному огляді можна помітити, що стебла стають надзвичайно ламкими біля самої основи, що веде до їх перелому при мінімальному вітровому навантаженні.

Всередині порожнини стебла пошкоджених рослин виявляються личинки або залишки їхньої життєдіяльності у вигляді бурого борошна — екскрементів.

Ефективний моніторинг передбачає огляд стерні після збирання врожаю для виявлення зимуючих личинок, що дозволяє оцінити рівень загрози для посівів наступного року.

Головним агротехнічним заходом боротьби є проведення глибокої оранки ґрунту, що знищує зимуючий запас шкідника в пожнивних рештках.

Дотримання сівозміни, зокрема чергування зернових культур із просапними, дозволяє суттєво зменшити чисельність популяції пильщика на полях.

Використання сортів із товстими стінками соломини робить рослини менш доступними для живлення личинок, що є частиною інтегрованої системи захисту.

Хімічний контроль застосовується в період вильоту дорослих комах із використанням інсектицидів широкого спектра дії згідно з регламентами використання.

• Лущення стерні одразу після збирання зернових.
• Боротьба з бур'янами, що є кормовою базою для шкідника.
• Своєчасне проведення збиральних робіт для зменшення втрат від полягання.