Пшеничний стебловий пильщик

Доросла комаха — це перетинчастокрилий пильщик довжиною близько 10 мм, що має блискуче чорне тіло з жовтуватими плямами на черевці.

Личинка, яка завдає основної шкоди, має білувато-жовтий колір, S-подібну форму тіла та темно-коричневу голову, заглиблену в тканини стебла.

За біологічною класифікацією вид належить до ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera) та родини Стеблові пильщики (Cephidae).

Цикл розвитку комахи включає повне перетворення, де личинка проходить декілька вікових стадій всередині порожнини соломини пшениці.

Імаго ведуть прихований спосіб життя, живлячись нектаром та пилком, і активні лише у денний час при сонячній погоді.

Пшеничний стебловий пильщик спеціалізується на пошкодженні злакових культур, до яких належать м'яка та тверда пшениця, а також ячмінь, жито та овес.

Шкідник також успішно розмножується на диких злакових бур'янах, зокрема на пирії повзучому, що ускладнює контроль над популяцією.

Личинки, живлячись тканинами стебла зсередини, перегризають провідні судини, що порушує живлення колоса та призводить до його недорозвиненості.

Пошкоджені рослини передчасно дозрівають, стають ламкими та легко вилягають при мінімальних погодних коливаннях.

Врожайність на заражених полях може знижуватися на 10-30 відсотків через прямі втрати зерна під час збирання та погіршення його якості.

Шкідник має однорічний цикл розвитку, при цьому личинка залишається на зимівлю у стерні злакових культур у нижній частині стебла.

Навесні, залежно від температурного режиму ґрунту, відбувається заляльковування личинок, а вихід імаго спостерігається наприкінці травня — у червні.

Період вильоту шкідника збігається з фазами трубкування та колосіння озимих та ярих зернових культур, що є критичним моментом для захисту.

Самка відкладає яйця в стебла рослин через мікроскопічні проколи, з яких через 7-10 днів вилуплюються личинки, що починають харчування.

Весь період вегетації личинка поступово опускається до основи стебла, готуючись до зимівлі після закінчення розвитку в липні-серпні.

Головним візуальним симптомом є хаотичне вилягання стебел пшениці безпосередньо перед збором врожаю, що нагадує ефект «підрізання» соломини.

При розрізі стебла поблизу вузлів можна виявити виїдені канали та сліди життєдіяльності личинок у вигляді дрібної бурої тирси.

Колосся на пошкоджених рослинах візуально виглядає світлішим, ніж на здорових, і часто містить щупле, недорозвинене зерно.

Після збирання врожаю на стерні можна побачити рівні зрізи, які виглядають так, ніби стебло було підрізано гострим інструментом.

• Наявність личинок у нижній частині соломини.
• Білоколосся та передчасне висихання рослин.
• Зламана стерня після комбайна.
• Зниження маси 1000 зерен у заражених посівах.

Найбільш дієвим методом є глибока зяблева оранка, яка знищує місця зимівлі личинок, заглиблюючи їх у шари ґрунту, звідки вони не можуть вийти.

Лущення стерні одразу після збору зернових стимулює загибель личинок, які не встигли підготуватися до зими або були травмовані.

Запровадження сівозмін із введенням просапних культур (соняшник, кукурудза) або бобових розриває ланцюг живлення пильщика.

Використання сортів пшениці зі стійкою морфологією стебла, що мають щільніші стінки соломини, значно зменшує успішність відкладання яєць шкідником.

Інсектицидна обробка посівів доцільна лише в період масового вильоту імаго, щоб запобігти зараженню стебел на початкових етапах розвитку личинок.