Риючі оси (Crabronidae)
Риючі оси (родина Crabronidae) — це велика група перетинчастокрилих комах, які в агрономічних умовах можуть виступати як шкідники, що пошкоджують життєві функції рослин. Хоча ці комахи часто вважаються хижаками, їхня здатність будувати гнізда безпосередньо в структурі рослин або в прикореневій зоні робить їх серйозною проблемою для інтенсивного землеробства.
Вміст розділу
Бджолиний вовк
Philanthus
Бджолиний вовк
Philanthus triangulum
Бембекс носатий
Bembix rostrata
Бембікс
Bembix
Ектемніус кавіфронс
Ectemnius cavifrons
Ларра
Larra
Ларра анафема
Larra anathema
Ліріс
Liris
Ліріс золотиста
Liris aurulenta
Оксибел
Oxybelus
Пемфредон
Pemphredon
Пемфредон темний
Pemphredon lugubris
Піщана оса
Oxybelus uniglumis
Риюча оса ектемніус
Ectemnius
Сфеціус
Sphecius
Трипоксилон
Trypoxylon
Трипоксилон звичайний
Tripoxylon figulus
Трипоксилон політум
Trypoxylon politum
Філант коронний
Philanthus diadema
Філантус горбатий
Philanthus gibbosus
Церцерис
Cerceris
Церцерис димчастокрила
Cerceris fumipennis
Церцеріс галоне
Cerceris halone
Цикадова оса-вбивця
Sphecius speciosus
Шестипоясна риюча оса
Ectemnius sexcinctus
Риючі оси (Crabronidae)
Біологія цих комах базується на підземному або внутрішньостебловому способі життя. Після запліднення самка риє нірку або шукає порожнину, куди відкладає яйця, попередньо заготовлюючи запас корму. Життєвий цикл включає повне перетворення, а розвиток личинок відбувається у закритих камерах, що часто призводить до порушення цілісності стебел та кореневої системи рослин.
Культури, що найчастіше потерпають від діяльності Crabronidae, включають ягідні чагарники, молоді декоративні насадження та квіткові культури з м’якими стеблами. В умовах розплідників ці оси можуть пошкоджувати кореневу систему саджанців, що призводить до їхнього ослаблення та подальшого зараження грибковими захворюваннями через відкриті рани.
Характер пошкоджень проявляється у вигляді в’янення верхівок пагонів, утворення видимих отворів у стеблах та деформації кореневої зони. Через активну діяльність комах рослини втрачають тургор, припиняють ріст, а в деяких випадках спостерігається часткове або повне відмирання пагонів, у яких було облаштоване гніздо.
Для захисту насаджень рекомендується застосовувати комплексний підхід, що включає механічні та хімічні бар'єри. Основні заходи включають:
- Регулярне розпушування ґрунту в зоні пристовбурних кіл.
- Мульчування поверхні ґрунту агроволокном або гравієм.
- Видалення пошкоджених стебел із гніздами восени для розриву циклу розвитку.
- Застосування точкових інсектицидів у місця активного гніздування.