Вогнівки
Вогнівки (Pyralidae) — це велика родина лускокрилих комах, що включає тисячі видів. Дорослі особини — це невеликі метелики з розмахом крил від 10 до 40 мм, що характеризуються трикутною формою крил у спокої та видовженим тілом.
Вміст розділу
Рисова листовійка
Cnaphalocrocis
Рисова листовійка
Marasmia patnalis
Рисова листовійка-вогнівка
Cnaphalocrocis exigua
Рисова німфула
Nymphula fluctuosalis
Рисовий стебловий метелик
Chilo plejadellus
Рисовий стебловий метелик
Chilo suppressalis
Рисовий стебловий метелик
Chilo polychrysus
Рисовий стебловий метелик
Rupela albinella
Рисовий стебловий метелик
Scirpophaga
Рупела
Rupela
Самеодес
Sameodes
Самшитова вогнівка
Cydalima perspectalis
Самшитова вогнівка
Cydalima
Самшитова вогнівка
Parotis
Силлепта попелясто-сіра
Syllepte favillacealis
Сингамія
Syngamia
Сингамія флорелла
Syngamia florella
Сіллепта
Syllepte
Сіллепта пророгата
Syllepte prorogata
Сітохроя
Sitochroa
Солодка картопляна вогнівка
Omphisa anastomosalis
Сполодея
Spoladea
Стеблова вогнівка Діатрея
Diatraea considerata
Стеблова вогнівка-трав'янка
Crambus praefectellus
Стебловий кукурудзяний метелик азійський
Chilo partellus
Стебловий кукурудзяний метелик роду Діатрея
Diatraea
Стебловий метелик батату
Omphisa illisalis
Стебловий метелик Буска
Diatraea busckella
Стебловий метелик Діатрея еванесценс
Diatraea evanescens
Стебловий метелик Еореума
Eoreuma
Стебловий метелик злаковий
Bissetia steniella
Стебловий метелик злаковий
Chilo morbidellus
Стебловий метелик Лофтіна
Chilo loftini
Стебловий метелик лучних злаків
Hednota longipalpella
Стебловий метелик Міттера
Diatraea mitteri
Стебловий метелик цукрової тростини
Chilo tumidicostalis
Стебловий метелик цукрової тростини
Diatraea canella
Стебловий метелик цукрової тростини
Chilo infuscatellus
Стебловий метелик цукрової тростини
Eoreuma loftini
Стебловий метелик Шауса
Diatraea schausella
Стебловий мотиль батату
Megastes grandalis
Стебловий рисовий метелик
Chilo agamemnon
Стебловий рисовий метелик
Chilo
Сузумія
Susumia
Суратта
Surattha
Суратта індентелла
Surattha indentella
Суфетула димінуталіс
Sufetula diminutalis
Схонобіус
Schoenobius
Сцеліодес
Sceliodes
Терастія
Terastia
Терастія дотошна
Terastia meticulosalis
Техама
Tehama
Тикова вогнівка
Hapalia machaeralis
Тикова вогнівка
Pycnarmon cribrata
Тікова вогнівка
Paliga machoeralis
Томатний плодовий свердлильник
Neoleucinodes elegantalis
Тополева вогнівка
Condylorrhiza
Тополева вогнівка
Condylorrhiza vestigialis
Тополева вогнівка
Condylorrhiza zyphalis
Трав'яна вогнівка
Agriphila straminella
Товари розділу · 12
Вогнівки
Гусениці вогнівок мають чітко виражену голову та 16 ніг, їх забарвлення варіюється від білястого та жовтуватого до темно-бурого або зеленого, часто з помітними плямами чи смугами на тілі. Лялечки зазвичай розвиваються у щільних шовковистих коконах, які комахи плетуть у місцях живлення або у ґрунті.
Важливою морфологічною ознакою багатьох видів є наявність на голові коротких або довгих губних щупиків. Залежно від виду, імаго можуть проявляти як сутінкову, так і нічну активність, приваблюючись на штучні джерела світла.
Біологічно родина поділена на безліч підродин, адаптованих до найрізноманітніших умов існування. Спільною ознакою є висока плодючість самок, здатних відкладати сотні яєць за своє коротке життя.
Визначення конкретного виду вимагає аналізу жилкування крил метелика або детального вивчення будови гусениці під мікроскопом, оскільки багато видів зовні дуже схожі один на одного.
Вогнівки є поліфагами та олігофагами, пошкоджуючи найширший спектр культур: від зернових та зернобобових до овочевих, ягідних, плодових та лісових насаджень. Особливу шкоду завдають види, що адаптувалися до живлення всередині плодів, стебел або коренів.
Найнебезпечнішими представниками є луговий метелик, що уражує майже всі польові культури, та агрусова вогнівка, здатна знищити значну частину врожаю ягід. Також до групи належать шкідники запасів, що пошкоджують зерно та борошно на складах.
Личинки деяких видів живуть всередині суцвіть, виїдаючи зав'язі та перешкоджаючи формуванню плодів. Інші види прогризають ходи у стеблах рослин, що призводить до порушення живлення тканин, вилягання стебел та в'янення верхньої частини пагона.
У садівництві вогнівки пошкоджують шкірку та м'якоть плодів, викликаючи їх передчасне обсипання та загнивання внаслідок проникнення вторинної інфекції. Уражені ділянки часто стають «воротами» для грибкових та бактеріальних захворювань.
Масове розмноження шкідників може призводити до повної втрати товарного вигляду продукції або навіть до загибелі цілих плантацій за відсутності своєчасного контролю.
Зимують вогнівки найчастіше у стадії гусениці останнього віку або лялечки, ховаючись у коконах у рослинних рештках, у поверхневому шарі ґрунту або всередині сухих стебел. Деякі види здатні переживати зиму у складських приміщеннях.
Виліт метеликів навесні синхронізований із настанням сприятливих температур, які зазвичай стартують при досягненні середньодобових показників вище +15°C. Процес розмноження та відкладання яєць часто розтягнутий у часі.
Протягом сезону залежно від кліматичної зони та виду може розвиватися від одного до кількох поколінь. Літ метеликів другого та наступних поколінь часто збігається з періодом масового формування плодів та суцвіть.
Пік активності гусениць припадає на теплі літні місяці, коли відбувається інтенсивне живлення та швидкий ріст личинок. У цей час необхідно особливо уважно стежити за станом посівів.
Восени гусениці молодших поколінь завершують цикл живлення та йдуть на діапаузу, готуючись до перезимівлі у захищених місцях.
Першою ознакою зараження є наявність павутинних гнізд, всередині яких ховаються личинки. Вони стягують листя і плоди тонкою шовковистою ниткою, утворюючи характерні грудочки з екскрементів та рослинної тканини.
На плодах і ягодах візуально помітні отвори, зроблені гусеницями, а також екскременти, що виступають назовні в місцях впровадження. Пошкоджені ягоди часто передчасно забарвлюються, всихають або загнивають.
При пошкодженні стебел спостерігається в'янення верхівок пагонів, їх деформація та відставання у рості. У місцях входу шкідника в стебло часто помітні скупчення бурої крихти — результат життєдіяльності личинки.
- Наявність павутини на суцвіттях та листі.
- Передчасне обсипання плодів.
- Наявність бурих ходів у стеблах та коренях.
- Дірчасті пошкодження на листі.
При виявленні дорослих метеликів за допомогою феромонних або світлових пасток можна спрогнозувати спалах чисельності шкідника до того, як гусениці завдадуть серйозної шкоди.
Боротьба з вогнівками вимагає інтегрованого підходу, що поєднує агротехнічні, біологічні та хімічні методи. Найважливішим етапом є глибока осіння оранка, яка знищує лялечок, що зимують.
Рекомендується регулярне прополювання бур'янів, оскільки багато видів вогнівок на ранніх етапах розвиваються на дикорослих рослинах. Збір та знищення пошкоджених плодів і опалих ягід допомагає знизити популяцію шкідника на ділянці.
Біологічний метод включає використання ентомофагів (наприклад, трихограми) та препаратів на основі Bacillus thuringiensis, які ефективні проти гусениць молодших віків.
При досягненні порогу шкодочинності застосовують інсектициди системної або контактно-кишкової дії, суворо дотримуючись регламентів обробки. Обприскування найефективніші у період відродження гусениць до моменту їх впровадження всередину рослини.
Використання феромонних пасток дозволяє точно визначити терміни появи метеликів та оптимізувати графік застосування засобів захисту, що економить бюджет та знижує пестицидне навантаження.