Рисовий стебловий метелик

Рисовий стебловий метелик (лат. Chilo polychrysus) належить до родини вогнівок-трав’янок (Crambidae). Це невеликий метелик, чиї гусениці є небезпечними фітофагами рису.

Доросла особина має розмах крил 20–25 мм. Передні крила забарвлені у світло-жовті тони з характерними темними крапками та лініями, що маскують комах на фоні рослин.

Гусениці, що проходять кілька етапів линяння, мають тіло завдовжки близько 20–25 мм. Вони вирізняються світлим кольором із поздовжніми смугами та чітко вираженою головою.

Біологічний цикл розвитку комахи включає повне перетворення. У сприятливих кліматичних умовах розвиток одного покоління може тривати близько місяця.

Відкладання яєць відбувається групами на нижній або верхній частині листків, де вони захищені спеціальним секретом, що робить їх стійкими до зовнішніх чинників.

Основною культурою, на якій шкодить цей метелик, є рис посівний. Інші злакові культури можуть уражатися рідше, залежно від умов вирощування.

Найбільшої шкоди завдають гусениці, які прогризають ходи всередині стебел, пошкоджуючи судинну систему рослини та перешкоджаючи надходженню поживних речовин.

Пошкодження стебла на етапі виходу в трубку призводить до зупинки розвитку метелки, внаслідок чого зерно не наливається або колос стає повністю порожнім.

Втрати врожаю можуть бути колосальними, особливо якщо зараження відбулося на ранніх стадіях розвитку культури, що спричиняє вилягання посівів.

Хронічне ураження полів призводить до зниження якості зерна, яке стає дрібним, легкотравним та втрачає свою ринкову вартість.

Класичною ознакою наявності шкідника є утворення «білоколосиці». Рослини виглядають пригніченими, а метелки стають світлими та порожніми.

Пожовтіння та в'янення центрального листка — ще один типовий симптом, який вказує на пошкодження точки росту або основи стебла гусеницею.

При розрізі стебла виявляються проїдені канали, які забиті екскрементами личинок, що свідчить про тривалу присутність шкідника всередині тканин.

У місцях входу або виходу гусениць на стеблах часто можна помітити невеликі отвори, навколо яких тканини рослини можуть змінювати забарвлення.

Поява на полі вогнищ пожовклих рослин, що різко контрастують із загальним зеленим фоном, сигналізує про високий рівень заселення шкідником.

Агротехнічний контроль базується на знищенні стерні після збору врожаю, оскільки там часто зимують гусениці та лялечки рисового мотика.

Використання затоплення полів водою в певні періоди дозволяє знищити значну частину гусениць, що переховуються в нижніх частинах рослин.

Хімічний метод захисту передбачає застосування системних інсектицидів під час активного льоту метеликів та початку відродження молодих гусениць.

Застосування біологічних препаратів, зокрема на основі ентомопатогенних грибів або бактерій, дозволяє зменшити хімічне навантаження на екосистему.

Випуск трихограми під час відкладання яєць метеликом є високоефективним методом, який дозволяє контролювати чисельність шкідника без шкоди для довкілля.