Шведська муха

Шведська муха — це дрібна комаха родини злакових мух. Доросла особина має чорне блискуче тіло довжиною до 2 мм, крила прозорі, а ноги жовтуватого кольору.

Личинка шведської мухи досягає розміру 3-4 мм, за формою нагадує веретено, має білий колір. У неї відсутні кінцівки, а в передній частині є ротові гачки для живлення тканинами рослин.

Розвиток відбувається з перетворенням. Зимує шкідник у стадії личинки всередині стебел озимих зернових культур або дикорослих злакових бур'янів.

За сезон розвивається кілька поколінь шкідника. Імаго активно літають у теплу погоду, харчуючись нектаром квітів, після чого самки відкладають яйця на молоді сходи рослин.

Початок літа мух зазвичай збігається з фазою проростання зернових. Температурний режим є критичним фактором, що визначає швидкість проходження всіх стадій метаморфозу.

Найбільшої шкоди завдають личинки, які проникають всередину стебла. Пошкоджуються передусім озима пшениця, ячмінь, жито, овес та кукурудза.

Варто зазначити, що шкідник є досить пластичним і може уражувати такі культури як кормовий буряк, озимий ріпак та соняшник однорічний, особливо при нестачі основних злакових хазяїв.

Личинка вигризає точку росту, що призводить до відмирання центрального листа. Після цього рослина припиняє ріст, деформується і часто гине ще на етапі сходів.

При ураженні кукурудзи личинки пошкоджують зародкові листки, що проявляється характерними дірками при розгортанні листка. Це значно знижує фотосинтетичну поверхню.

Втрати врожаю можуть бути колосальними, якщо зараження відбулося в ранньому віці культури. Рослини, що вижили, мають значно нижчий продуктивний потенціал.

Первинною ознакою є в'янення та пожовтіння центрального листка. Якщо потягнути за нього, він легко витягується, виявляючи сліди поїдання личинкою біля основи.

Посіви виглядають нерівномірними, спостерігається інтенсивне кущення без утворення продуктивних стебел. Рослини виглядають низькорослими та пригніченими порівняно зі здоровими.

При детальному огляді стебла можна побачити виїдені ходи, заповнені екскрементами личинки. На місці пошкоджень часто з'являються ознаки вторинного ураження грибковими хворобами.

На ранніх етапах розвитку кукурудзи можна помітити деформацію листків, які виглядають викривленими та рваними. Пошкоджені сходи втрачають тургор і поступово засихають.

При сильному ураженні спостерігається зрідження густоти стояння рослин. На полі стають помітними окремі "плями" або осередки з ураженими рослинами.

Основним методом є агротехнічний захід, а саме дотримання сівозміни. Забороняється розміщувати зернові після зернових, щоб розірвати цикл розвитку шкідника.

Якісна та вчасна обробка ґрунту, особливо зяблева оранка, дозволяє знищити значну частину личинок, що зимують у залишках рослин. Це значно зменшує популяцію наступного року.

Хімічний метод захисту включає протруювання насіння системними інсектицидами. Це надійно захищає сходи у найбільш вразливий період їхнього розвитку.

Моніторинг чисельності дорослих особин за допомогою жовтих пасток допомагає точно визначити терміни проведення обробок по вегетації інсектицидами контактної дії.

• Оптимальні терміни посіву для уникання масового льоту мух.
• Використання мінеральних добрив для швидкого старту розвитку.
• Боротьба з бур'янами, що є резерваторами шкідника.
• Застосування інсектицидів при перевищенні ЕПВ.