Плеоспора трав'яна

Життєвий цикл включає статеву стадію у вигляді перитеціїв та нестатеву (конідіальну) стадію, відому як Stemphylium botryosum. Конідії відіграють вирішальну роль у поширенні патогена під час вегетації.

Збудник зберігається у ґрунті, на залишках рослин та в насінні. Поширення спор відбувається повітряними потоками та краплями дощу.

Гриб розвивається при високій вологості та температурі від +15 до +25°C. Ослаблені рослини є першочерговими цілями для проникнення міцелію.

Міцелій гриба септований, а конідієносці мають темне забарвлення, через що на уражених тканинах часто помітний оливковий або чорний наліт.

Патоген завдає шкоди широкому спектру сільськогосподарських культур, зокрема цибулевим, томатам, бобовим та зерновим. Найбільша небезпека виникає в умовах надмірного зволоження.

Головний збиток полягає у знищенні листового апарату, що суттєво зменшує фотосинтетичну здатність рослини та призводить до недобору врожаю.

Ураження насіння призводить до зниження енергії проростання, а заражені плоди швидко псуються при зберіганні, втрачаючи свою товарну цінність.

Хвороба викликає некротичні плями на стеблах та листках, що при сильному розвитку призводить до передчасної загибелі цілих рослин.

Тривале перебування гриба на ділянці створює постійний інфекційний фон, що підвищує ризик епіфітотій у наступні сезони.

Перші симптоми захворювання зазвичай з'являються навесні, коли температура ґрунту та повітря стає сприятливою для активації спор.

Вторинні інфекції розвиваються протягом усього літа. За наявності опадів гриб формує конідії кожні 7-10 днів, що створює багаторазові хвилі зараження.

Найвищий ризик поширення спостерігається у періоди затяжних дощів, коли вологість повітря стабільно тримається на рівні 80-90%.

Осінній період є часом формування статевої стадії гриба, яка дозволяє йому успішно перезимувати на рослинних рештках.

Систематичне спостереження за посівами у критичні фази розвитку рослин дозволяє вчасно виявити вогнища та зупинити розповсюдження патогена.

Ознаки інфекції починаються з появи дрібних світлих плям на листках, які поступово розростаються та темніють до коричневого або бурого кольору.

На уражених ділянках часто спостерігається зональність, а в центрі плям з часом формується оливково-чорний бархатистий наліт.

На стеблах хвороба проявляється у вигляді темних довгастих виразок, які можуть призводити до надлому або вилягання рослин.

При ураженні плодів виникають глибокі плями гнилі, що швидко розм’якшують тканини овочевих культур під час зберігання.

• Пожовтіння та скручування країв листя.
• Поява плям з темним нальотом грибниці.
• Вилягання стебел через некротичні ушкодження.
• Передчасне відмирання вегетативної маси.

Агротехнічний контроль передбачає дотримання сівозміни, що унеможливлює накопичення патогена на полі протягом кількох років.

Ретельне прибирання та знищення рослинних залишків є обов'язковим заходом для зменшення інфекційного навантаження у ґрунті.

Використання якісного посівного матеріалу та його обов'язкове протруювання сучасними фунгіцидами суттєво знижує ризик хвороби на ранніх етапах.

Хімічний захист передбачає обприскування посівів системними фунгіцидами при перших ознаках поширення гриба, особливо в дощові сезони.

Забезпечення належного догляду, включаючи провітрювання посівів та контроль бур'янів, зміцнює імунітет рослин та обмежує поширення гриба.