Плектосферелла динна

Плектосферелла динна (лат. Plectosphaerella melonis) — це небезпечний мікроскопічний гриб, який належить до відділу аскоміцетів. Він є вузькоспеціалізованим фітопатогеном, що завдає значної шкоди представникам родини гарбузових.

Гриб утворює міцелій, що проникає в судинну систему та тканини рослини, а також плодові тіла — перитеції, де визрівають аскоспори. Вони відіграють ключову роль у поширенні інфекції протягом вегетаційного сезону.

Цей патоген відрізняється високою витривалістю: він може зберігатися в ґрунті протягом багатьох років завдяки хламідоспорам, які стійкі до несприятливих погодних умов.

Морфологічно гриб розвивається у вигляді розгалужених гіфів, які за оптимальних умов утворюють масове конідіальне спороношення. Це дозволяє інфекції дуже швидко поширюватися в умовах закритого ґрунту.

Вивчення біології цього гриба є критично важливим для захисту тепличної індустрії, оскільки він став однією з головних причин зниження продуктивності огірків у всьому світі.

Основними об'єктами ураження є огірки, дині, кавуни, гарбузи та цукіні. Особливо вразливими є молоді рослини та культури, що вирощуються методом гідропоніки, де патоген передається через живильні розчини.

Гриб атакує коріння та прикореневу зону, перекриваючи потік води та мінеральних речовин. Це призводить до загального пригнічення росту та розвитку культурної рослини.

Внаслідок ураження рослини втрачають тургор, в'януть навіть за умов достатнього поливу і згодом гинуть. Уражені плоди також можуть втрачати товарний вигляд та швидше псуватися під час зберігання.

Економічна шкода виражається у зниженні валового збору плодів, втраті посадкового матеріалу та додаткових витратах на проведення фунгіцидних обробок.

Поширення інфекції відбувається через інвентар, забруднену воду, одяг персоналу та заражену ґрунтову суміш, що робить патоген вкрай небезпечним для великих господарств.

Патоген активізується при помірно високій температурі (від +20°C до +28°C) та високій відносній вологості повітря. Такі умови є стандартними для більшості плівкових та скляних теплиць.

Перші ознаки хвороби найчастіше з'являються на стадії інтенсивного росту або в момент масового цвітіння. Вологість ґрунту понад 80% є потужним стимулом для проростання спор гриба.

У відкритому ґрунті епіфітотії спостерігаються в роки з великою кількістю опадів та частими ранковими туманами, що тривалий час підтримують вологість на поверхні стебла.

Гриб може зберігати життєздатність протягом усього року, якщо в теплицях підтримується температурний режим, придатний для росту гарбузових культур.

Період між первинним зараженням та виявом перших зовнішніх ознак може тривати від одного до двох тижнів, залежно від стійкості сорту та рівня інфекційного навантаження.

Хвороба проявляється через пожовтіння листків, починаючи з нижніх ярусів. Листя поступово буріє, сохне і передчасно опадає, що призводить до оголення основи стебла.

На коренях і прикореневій частині стебла виникають вогнища гнилі — тканини стають м'якими, набувають коричневого кольору і згодом руйнуються.

• Поява плям неправильної форми на стеблах біля ґрунту.
• Білуватий наліт спороношення гриба в місцях некрозів.
• Слабкий розвиток кореневої системи порівняно зі здоровими рослинами.
• Раптове в'янення рослин у сонячну погоду.
• Затримка формування та дозрівання плодів.

На зрізі стебла спостерігається побуріння судинного кільця, що є характерним симптомом судинного в'янення, викликаного даним фітопатогеном.

Першочерговим заходом є використання здорового посівного матеріалу та знезараження субстрату перед висадкою. Термічна стерилізація ґрунту є найефективнішим методом ліквідації спор.

Для хімічного контролю використовують фунгіциди широкого спектру дії, які вносять під корінь або через систему крапельного зрошення відповідно до регламенту.

Використання біопрепаратів на основі бактерій-антагоністів або гриба Trichoderma значно знижує інфекційний фон у ґрунті, створюючи умови, несприятливі для розвитку плектосферелли.

Необхідно суворо дотримуватися просторової ізоляції та правил гігієни: регулярна дезінфекція робочого інструменту, взуття та поверхонь у теплиці дозволяє мінімізувати ризик перенесення інфекції.

Вирощування стійких гібридів F1 є найбільш економічно виправданим шляхом, оскільки він дозволяє зменшити витрати на хімічні засоби захисту протягом сезону.