Плеоспора Б'єрлінга

Мікроскопічна будова патогену включає формування чорних пікнід, де розвиваються дрібні безбарвні конидії. Статева стадія представлена псевдотеціями, що містять аскоспори, які забезпечують первинне зараження.

Цей гриб є облігатним паразитом, який здатний виживати в ґрунті, на залишках рослин та в насіннєвому матеріалі у вигляді міцелію або хламідоспор протягом тривалого часу.

Систематично вид пов'язаний із серйозними ураженнями коренеплодів, що робить його ключовим об'єктом для фітосанітарного контролю у буряківництві.

Лабораторна ідентифікація базується на вирощуванні культури на живильних середовищах, де гриб утворює колонії з характерним оливковим забарвленням та масовим виходом пікнід.

Основними культурами-господарями для цього гриба є цукрові, столові та кормові буряки. Захворювання, яке він спричиняє, відоме під назвою фомоз буряків.

На ранніх етапах розвитку культури патоген викликає захворювання, відоме як «чорна ніжка», що призводить до загибелі проростків і розрідження посівів.

У дорослих рослин гриб інфікує листя, формуючи плямистість, що поступово прогресує і призводить до передчасного відмирання листкового апарату.

Найбільшої шкоди завдає при зберіганні, викликаючи суху гниль коренеплодів. Це призводить до величезних втрат продукції на складах та погіршення технологічних якостей цукросировини.

У насінниках патоген вражає квітконоси, значно знижуючи врожайність насіння та його посівні якості через розвиток вторинних інфекцій у пошкоджених тканинах.

Активізація гриба відбувається навесні, коли ґрунт прогрівається до 15–20 градусів Цельсія, а вологість залишається достатньо високою для проростання спор.

Протягом вегетаційного періоду поширення спор здійснюється за допомогою дощу, вітру та комах, що забезпечує швидкий перенос інфекції між здоровими рослинами.

Осінній період є критичним для інфікування врожаю, оскільки під час збору коренеплоди часто отримують мікротравми, через які проникає гриб.

Зимовий період гриб проводить у стані спокою в залишках рослин або в самому насінні, чекаючи сприятливих умов для початку нового циклу розвитку.

Кількість циклів розвитку за сезон прямо залежить від кількості опадів: вологе літо сприяє епіфітотійному розвитку хвороби.

На листках ознаками зараження є світло-бурі плями, які мають виражену концентричну зональність. У центрі таких плям згодом виникають дрібні чорні крапки — пікніди.

При ураженні проростків стебло біля кореневої шийки стає чорним, стоншується, що призводить до ламкості та загибелі молодої рослини.

Коренеплоди в місцях зараження вкриваються темними плямами, тканина під якими стає сухою та поступово перетворюється на трухляву масу коричневого кольору.

Специфічним симптомом є відсутність рясного гниття з неприємним запахом, на відміну від бактеріальних хвороб, оскільки фомоз є типом сухої гнилі.

При перевірці насіння в лабораторних умовах симптомом є наявність грибкового нальоту на поверхні насінин після кількох днів пророщування.

• Дотримання просторової ізоляції між посівами буряків різних років вегетації.
• Використання фунгіцидного протруювання насіння для знищення внутрішньої та зовнішньої інфекції.
• Глибока зяблева оранка для знищення заражених рослинних решток, де зберігається гриб.
• Застосування добрив з високим вмістом калію, що підвищує природну стійкість буряків до патогенів.
• Регулярний контроль стану коренеплодів у сховищах та підтримка сухого мікроклімату.