Довідник · Збудники

Гіберела гострокінцева

Gibberella acuminata

Гіберела гострокінцева (лат. Gibberella acuminata, анаморфа Fusarium acuminatum) — це грибковий патоген, що належить до класу Аскоміцетів. Він є поширеним збудником фузаріозних хвороб багатьох сільськогосподарських культур.

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Гіберела гострокінцева

Біологія гриба дозволяє йому виживати в ґрунті протягом багатьох років завдяки утворенню хламідоспор та міцелію. Вид характеризується здатністю до формування сумчастої стадії, що підвищує його адаптивність до мінливих екологічних факторів.

Гриб уражує зернові колосові культури, бобові та деякі овочеві. Найбільшої шкоди завдає на початкових етапах розвитку рослин, викликаючи хворобу під назвою «фузаріозна коренева гниль».

Крім кореневої системи, патоген вражає стебла, листя та колос. Уражені рослини відстають у рості, втрачають тургор і часто гинуть, що призводить до значного зрідження посівів та суттєвих втрат урожаю.

Характерною ознакою ураження є побуріння кореневої шийки та основи стебла. Часто на цих ділянках можна спостерігати наліт рожевого, білого або жовтуватого кольору, що складається з конідій гриба.

Під час дозрівання колос набуває нетипового кольору, часто знебарвлюється, а зерна всередині стають щуплими та ураженими грибницею. Зерно, зібране з інфікованих полів, містить небезпечні токсини, що обмежує його подальше використання.

Розвиток інфекції найінтенсивніше відбувається за умов підвищеної вологості ґрунту та повітря. Весняний період з низькими температурами та надмірними опадами є критичним для ураження молодих проростків.

Влітку, в період цвітіння зернових, за наявності дощів, гриб активно поширюється повітряно-крапельним шляхом, інфікуючи колос. Почергові періоди вологості та посухи можуть впливати на інтенсивність спороношення.

Стратегія контролю включає комплексний підхід до агротехнічних та хімічних заходів. Ефективною є боротьба з бур'янами, які можуть виступати резерваторами інфекції в міжсезоння.

  • Протруювання насіння фунгіцидами системної дії.
  • Дотримання сівозміни з униканням насичення посівів чутливими культурами.
  • Внесення збалансованих доз добрив для швидкого старту розвитку рослин.
  • Використання стійких до фузаріозу сортів та гібридів.
  • Хімічне оброблення посівів під час вегетації за перших ознак хвороби.