Валлор

Еспарцет (лат. Onobrychis) – багаторічна бобова рослина, цінна як кормова культура і медонос. Завдяки розгалуженій кореневій системі, що проникає глибиною до 1,5 м, вона активно фіксує азот з повітря, збагачуючи ґрунт та покращуючи його структуру. Це робить еспарцет чудовим сидератом: він підвищує родючість навіть бідних ґрунтів, не потребує суворих умов і стійкий до посухи.

Кормові властивості еспарцету підтверджуються високими показниками вмісту білка: в 100 кг сіна міститься 15 % сирого протеїну та 7,8 % перетравних білків. Сіно і зелений корм легко приймаються тваринами без ризику тимпанії, а висока схожість (до 94 %) забезпечує стабільний урожай. Для вирощування рекомендована нейтральна або слабокисла земля з хорошим дренажем; при необхідності вапнування доломітовим борошном в об’ємі 6–12 т/га підвищує рН до оптимального діапазону 6,5–7,0.

Еспарцет також приваблює бджолярів: квіти, що з’являються наприкінці травня-початку червня, випромінюють коричнево‑жовтий відтінок і доступні для бджіл весь день. Мед, отриманий з цієї рослини, світло‑бурштиновий за кольором, прозорий, з тонким ароматом і багатий на вітаміни С, каротин, ферменти. Сільськогосподарські практики передбачають посів у період від березня до вересня, нормою висіву 80–100 кг/га (або 50–60 кг/га при рядковому способі), що дозволяє досягти врожайності меду 280–350 кг з гектара. Еспарцет – універсальна рослина, що поєднує в собі декоративність, корисні властивості для ґрунту та високу продуктивність як кормової, так і медоносної культури.