Костянтин

Костянтин – сорт еспарцету, розроблений Інститутом сільського господарства Степу. Це середньопізній, посухостійкий і зимостійкий вид, який легко адаптується до різних типів ґрунтів, за винятком кислих. Росте на кам’янистих та щебенистих поверхнях, добре витримує засолення й має здатність накопичувати азот у ґрунті – 100–120 кг/га після одного сезону росту.

Фізіологічні характеристики: кущ прямостоячий, висота 100–125 см, середня густина листя. Листки мають ланцетну або овальну форму, темно-зеленого кольору в нижньому ярусі і світло-зелений у верхньому. Квіткові суцвіття – веретеноподібні, середньої щільності, з рожевими квітками. Боби – світло-коричневі, слабоозброєні зубцями, маса 20–22 г на 1000 штук.

Профілактика та використання: сорт має високу стійкість до хвороб (8–9) і вилягання (9), а також добре протистоїть бур’янам у другий і третій рік. Костянтин застосовується як кормова, медоносна або сидератна культура, підвищуючи органічну масу ґрунту та забезпечуючи добрий рівень азоту й фосфору після двох років посіву.

Урожайність: зелена маса – 32–37 т/га, повітряно-суха речовина – до 8,5 т/га, насіння – 0,8–1,4 т/га. В одній тонни зелених залишків міститься близько 196 г білка і 65 мг каротину. Сорт не викликає тимпаніту під час випасу худоби та може бути використаний як парозаймальна культура для збільшення врожаю пшениці.