Люцерна сорту Луїза являє собою мінливий підвид Medicago sativa L. nothosubsp. varia, включений до Державного реєстру селекційних досягнень Росії по Уральському регіону та ряду інших регіонів. Рослина характеризується напівпрямостоячим кущем середньої висоти з розгалуженими стеблами і середніми листками, центральний листочок яких широкий. Квітки найчастіше мають темно-синьо-фіолетовий відтінок, рідше зустрічаються кремові, білі або жовті. Насіння ниркоподібної форми, жовто-коричневого кольору, з масою 1000 насінин близько 2,1–2,2 грама і твердосім'яністю 10–30%. Сорт відрізняється середньою стійкістю до фузаріозного в'янення та слабкою ураженістю дрібно-бурою плямистістю.
Люцерна Луїза володіє високою урожайністю сухої речовини, яка в різних регіонах варіюється від 31,3 до 53,0 центнерів з гектара. В Уральському регіоні середня урожайність становить близько 31,3 ц/га, у Центральному регіоні – 37,5 ц/га, а в Волго-Вятському регіоні досягає 53,0 ц/га. Час початку цвітіння у сорту середній, що дозволяє ефективно використовувати його в кормовиробництві.
Ця рослина є однією з найбільш цінних кормових культур завдяки високому вмісту білка, фосфору, кальцію та незамінних амінокислот. Люцерну може використовуватися як основний корм для худоби, забезпечуючи тварин необхідними поживними речовинами без додаткових протеїнових добавок. Окрім сільськогосподарського застосування, люцерна також знаходить своє місце в народній медицині та косметології, що підкреслює її універсальність і корисні властивості.