Пайза, відомий під назвою ТОЙБОХОЙСЬКИЙ, являє собою середньорічну верхову рихлокущову рослину висотою від 50 до 100 см. Його коренева система мичкувата і глибоко проникаюча в ґрунт, досягаючи більше одного метра, що забезпечує стійкість до посухи та дозволяє рослині конкурувати за вологу. Кущ щільний з численними тонкими стеблами, а листя вузьке, світло- або темно-зелене, поступово грубішає і стає жорстким у міру росту.
Насіння пайзи має продовгувато‑лінійну форму; маса 1000 штук складає від 2,8 до 3 г. Суцвіття являє собою пухкий колос довжиною 10–12 см з 2–3 квітковими колосками, притиснутими до стрижня. Пайза здатна рости на різних типах ґрунтів, але віддає перевагу чорноземам і сірим лісовим ґрунтам; вона не росте у вологих заболочених місцях.
Урожай сіна досягає 30–35 ц/га, а насіння – від 2 до 6 ц/га. У 100 кг сіна міститься 54 калорійних одиниць і 4,5 кг перетравного протеїну. Незважаючи на хорошу зимостійкість, пайза може бути вразливою при сильному примерзанні крижаної кірки. Вона широко використовується в лісостепових і степових зонах, а також на Далекому Сході, у Західному та Східному Сибіру.
