Кріп (Anethum graveolens) – однорічна рослина родини селерових, близька до кропу городнього. Корінь стрижневий, тонкий, проникає в ґрунт на глибину 50–60 см, а стебло високе, прямостояче, округле і борозенчасте, досягає висоти від 30 до 70 см. Листки різняться за розташуванням: прикореневі розеткові листки округло-серцеподібні з зубчастим краєм, середні – короткочерешкові, верхні – сидячі і трироздільні. Квітки дрібні, білі, зібрані в складні парасольки з 7–15 простих підпарасольок.
Плоди кропу являють собою двосім’янки яйцеподібної форми, довжиною 3–4 мм і діаметром 1,5–2,5 мм. При дозріванні плоди легко розриваються на два півплодики, кожен з яких містить одне сім’я. Зрілі плоди мають зеленувато-сірий колір, пряний аромат і солодкуватий смак. Насіння кропу багате жирною оливою, білками, фурокумаринами та ефірними маслами (анетол, анісовий альдегід, кетон), які надають продукту характерного запаху і властивостей.
Кріп широко використовується в кулінарії: додають його до пирогів, печива, оладок, супів, салатів та інших страв для надання пряного аромату. У медицині плоди кропу застосовуються як антисептик, протизапальний засіб і спазмолітик. Вони допомагають при запальних процесах дихальних шляхів (бронхіт, астма), шлунково-кишкових розладах (ентерит, коліт) та стимулюють лактацію у годуючих матерів. У фармації кріп входить до складу різних препаратів, включаючи грудні еліксири і шлункові чаї.
Таким чином, кріп – це не тільки ароматний приправний продукт, але й цінна лікарська рослина з широким спектром застосування як у кулінарії, так і в медицині.
