Бере Жиффар (Жиффар)

Цей ранньолітній сорт виник як випадковий сіянець, знайдений Н. Жиффаром поблизу Анже (Франція) у 1810 році. Сорт районовано в Північно-Кавказькому та Нижньоволзькому регіонах.

Дерево середніх розмірів із кулястою, рідкою, розлого-пониклою кроною і тонкими гілками. Кора на штамбі темна, що лущиться. У перші роки життя в саду дерева розвиваються задовільно, але з початку промислових урожаїв їх ріст сповільнюється.

Пагони тонкі, довгі, що звисають, темно-буро-червоного кольору. Листя світло-зелене, дрібне, продовгувато-еліптичної форми. Край листа майже рівний, злегка хвилястий. Листкова ніжка тонка, середньої довжини.

Квітки великі, пелюстки округлі, зближені. Цвітіння сорту раннє.

Плід нижче середнього розміру (маса 75-100 г), правильної грушоподібної форми. Шкірка тонка, ніжна, при збиранні плодів зелена, переходячи в подальшому у зеленувато-жовту, з рум'янцем на освітленій стороні. По всій шкірці помітні світло-коричневі цятки. Плодоніжка іноді коротка, а частіше досить довга, із розтрубом у верхньому кінці, товста, то прямо, то косо посаджена, з досить рельєфними складками біля її основи. Заглиблення біля плодоніжки відсутнє. Чашоподібна блюдце невелика і неглибока, іноді горбиста; чашечка велика, напіввідкрита; чашолистки великі та довгі.

М'якоть біла, ніжна, що тане, соковита, кислувато-солодка, дуже гарного смаку (оцінка 4,3-4,6 бала).

Плоди містять сухих розчинних речовин — 13,7%, цукрів — 8,7%, титрованих кислот — 0,27%, аскорбінової кислоти — 9,6 мг/100г, Р-активних катехінів — 46 мг/100г сирої маси.

Знімна зрілість плодів настає 20-25 липня.

Плоди зав'язуються часто пучками, від 2 до 6 штук і тримаються до достигання міцно. Достигають одночасно, лежкість 3-5 днів, споживання у свіжому вигляді.

З айвою не сумісний і потребує проміжної вставки. До ґрунтів сорт досить вимогливий, вдається переважно на глибоких та родючих ґрунтах.

Дерева починають плодоносити на 6-7 рік на сильнорослому підщепі. У молодому віці плодоносить помірно, але потім врожайність підвищується. У центральній частині Кубані у віці 12-17 років середня врожайність дерев 60-80 ц/га; у східно-кубанській підзоні у віці 18-19 років — 100 ц/га.

Зимостійкість дерев і саджанців у молодому віці невисока, з віком дерева стають витривалішими. Іноді можна спостерігати морозобоїни не тільки на молодих пагонах, але й на основних суках, і навіть штамбі. До парші плоди практично стійкі. Значно уражується монілією плодової.

Переваги сорту: раннє достигання та високі смакові якості плодів.

Недоліки сорту: недостатня зимостійкість, невеликі розміри і мала лежкість плодів.

Сорт перспективний для використання в селекції на ранньостиглість. З його участю створені сорти: Нектарна (Бере Боск Ч Бере Жиффар) селекції Нижньоволзького НДІСГ та Рання Сергєєва (Панна Ч Бере Жиффар) селекції Ставропольського НДІСГ.