Зимовий сорт селекції Ставропольської дослідної станції з садівництва, виведений у 1956 р. П. В. Кузнєцовим при схрещуванні Жовтого благородного з Ренет Симиренко. Зустрічається в колекційних старих посадках колгоспів і на присадибних ділянках у передгірній зоні Північного Кавказу.
Дерева сильнорослі, з широкопірамідальною кроною середньої густоти. Скелетні гілки сірого забарвлення, міцні, у період повного плодоношення займають горизонтальне положення. Плодоносить на кільчатках, рідше на плодовитих прутиках.
Пагони зігнуті, середньої довжини, опушені, з випуклими чечевичками. Листя велике, яйцевидно-овальне, шкірясте, з матовим блиском, краї крупноволнисті, підняті, черешок середній.
Суцвіття зонтикоподібне, кисть по 6-9 квіток, бутони рожевого забарвлення, квітка середніх розмірів з біло-рожевими пелюстками. Рильце маточки піднімається над пиляками.
Плоди вищесереднього розміру, у посушливі роки середні, одномірні, округло-конічної сплюснутої форми, зі слабкою ребристістю біля вершин. Поверхня гладка, з восковим нальотом. Забарвлення шкірки світло-зелене, зі слабким розмитим рум'янцем і рідкісними темно-червоними смужками. Підшкірні точки малопомітні. Іржавість плоду у вигляді сіточки біля основи широкої воронки. Плодоніжка коротка, товста. Чашечка дрібна, закрита.
М'якоть плоду біла, хрустка, що розпадається, соковита. Ароматність плодів слабка. Дегустаційна оцінка 4,2 бала. В кінці періоду зберігання (квітень) плоди містять: сухих речовин — 16,5%, цукрів — 15,8%, титрованих кислот — 0,38%.
Знімна зрілість настає в середині жовтня, споживча — у другій половині зими.
Плоди легкі, одномірні, товарність висока.
Початок плодоношення дерев, щеплених на середньорослі підщепи — 4-5 рік. Плодоношення відносно регулярне. Зимостійкість дерев нижче середньої, листя уражується паршею в значній мірі. Засухостійкість висока, однак, при різких перепадах вологості ґрунту, сухому літі та дощовій осені плоди схильні до розтріскування.
Переваги сорту: висока товарність плодів.
Недоліки сорту: низька зимостійкість дерев.
