Насіннєїди (евритоміди)

Основними об'єктами ураження є колосові зернові культури, а також багаторічні бобові трави, зокрема люцерна та конюшина. Личинки насіннєїдів повністю виїдають ендосперм та зародок насінини, внаслідок чого насіння втрачає свою життєздатність та масу, що призводить до значних втрат при збиранні врожаю та зниження якості насіннєвого матеріалу.

Цикл розвитку цих шкідників тісно скорельований із фенологічними фазами розвитку рослин. Зимують комахи переважно у фазі личинки всередині пошкодженого насіння, яке залишається на полі після збирання. Навесні вони проходять стадію лялечки, і після виходу імаго починається період відкладання яєць у молоді зав'язі, що забезпечує харчову базу для наступного покоління шкідників.

Шкодочинність евритомід проявляється через появу круглих вихідних отворів на насінні, через які виходять дорослі особини. Уражене насіння часто виглядає тьмяним або деформованим. На посівах люцерни чи пшениці масове поширення цього шкідника може призвести до недобору врожаю на рівні 20-30%, а в окремі роки — і більше, що вимагає вчасного моніторингу.

Для боротьби з насіннєїдами необхідно впроваджувати комплексні заходи, що поєднують агротехніку та хімічний захист. Ефективними є глибока оранка ґрунту для знищення зимуючого запасу, своєчасне знищення бур'янів-резерваторів, де можуть розмножуватися шкідники, а також застосування інсектицидів під час виходу імаго, якщо щільність популяції перевищує економічний поріг шкодочинності.

• Глибока зяблева оранка полів.
• Ретельне очищення насіннєвого матеріалу на сепараторах.
• Дотримання просторової ізоляції між посівами.
• Обробка інсектицидами в період активного літа комах.