Хлібний товстоніжка

Хлібний товстоніжка (Tetramesa rossica) — це комаха з ряду перетинчастокрилих, що належить до родини евритоміди.

Доросла особина досягає 2,5–3,5 мм у довжину, має чорне забарвлення та добре розвинений яйцеклад у самок.

Личинка має вигляд білої безногої істоти з чітко вираженою головою та потужними жувальними органами для пошкодження тканин рослин.

Цей шкідник є вузькоспеціалізованим і мешкає переважно у стеблах культурних злаків та деяких видів бур'янів.

Життєвий цикл комахи складається з одного покоління на рік, яке успішно зимує у стерні та залишках стебел.

Найбільшої шкоди комаха завдає посівам пшениці, як озимої, так і ярої, значно знижуючи врожайність зерна.

Личинки, перебуваючи всередині стебла, перегризають внутрішні судинні пучки та тканини, що порушує живлення колоса.

Пошкоджені рослини не отримують достатньо поживних речовин, що призводить до утворення щуплого зерна та передчасного в'янення.

Шкідливість підвищується, якщо заселення стебел відбувається на ранніх етапах розвитку рослини.

Окрім втрат врожаю, пошкоджені стебла стають менш стійкими до вилягання під впливом погодних факторів.

Виліт імаго зазвичай відбувається навесні, у фазу виходу рослин пшениці в трубку, що є критичним періодом.

Самиці активно відкладають яйця, розміщуючи їх безпосередньо у порожнину стебла через проколи в оболонці.

Розвиток личинок триває протягом літа, вони живляться тканинами рослини та поступово готуються до зимівлі.

Осінній період є часом окукливання, після чого комаха входить у стан діапаузи до наступної весни.

Тривалість льоту дорослих особин залежить від погодних умов, зокрема температури та вологості повітря.

Первинні ознаки зараження полягають у наявності дрібних отворів на стінках стебел, які важко помітити при візуальному огляді.

Рослини, що зазнали сильного пошкодження, часто виглядають пригніченими, проте зовнішні ознаки ураження можуть бути нечіткими.

Після збирання врожаю можна виявити виїдені порожнини всередині стерні, де часто залишаються личинки або пупарії.

Зменшення маси зерна та наявність дрібних зерен у колосі є суттєвим показником діяльності шкідника на полі.

За наявності великої кількості шкідників спостерігається нерівномірне дозрівання колосся та загальне послаблення стеблостою.

Найефективнішим методом є глибока оранка ґрунту восени, що сприяє знищенню стерні, де зимує шкідник.

Дотримання просторової ізоляції між полями пшениці різних років посіву допомагає стримати поширення комахи.

Важливим заходом є своєчасне скошування та знищення бур'янів-злаків навколо полів, що слугують резерваціями.

Використання ранньостиглих сортів пшениці може знизити вразливість культури у період активного розмноження шкідника.

Застосування інсектицидів має проводитися на основі економічного порогу шкідливості у період масового виходу імаго.