Еспарцетова товстоніжка

Еспарцетова товстоніжка є небезпечним шкідником із родини евритоміди, що належить до ряду перетинчастокрилих. Доросла комаха має чорне тіло, довжина якого становить близько 2-3 міліметрів.

Тіло комахи вирізняється характерним металевим блиском. У самиць черевце більш масивне, що необхідно для розміщення яйцекладу, яким вони проколюють стінки бобів еспарцету.

Розвиток цього шкідника має певні особливості: життєвий цикл прив'язаний до фенологічних фаз розвитку еспарцету, що робить його вузькоспеціалізованим видом.

Личинка, що виходить з яйця, має білий колір і відсутність ніг, що є типовим для представників цієї групи комах. Вона проводить весь період розвитку всередині однієї насінини.

Комаха розвивається в одній генерації протягом року. Це означає, що основні зусилля з контролю чисельності повинні бути спрямовані в період появи дорослих особин навесні.

Головною шкодою від еспарцетової товстоніжки є знищення насіння еспарцету всередині бобів. Личинка виїдає ендосперм та зародок насінини, залишаючи лише зовнішню оболонку.

Шкідливість цього виду стає особливо відчутною в роки, сприятливі для розвитку перетинчастокрилих. Втрати врожаю насіння можуть досягати критичних значень, що робить вирощування стає нерентабельним.

Прихований спосіб життя личинки ускладнює виявлення пошкоджень на ранніх етапах. Насіння, уражене товстоніжкою, втрачає схожість і не може використовуватися для посіву.

Поширення шкідника часто відбувається через переміщення неперевіреного насіннєвого матеріалу, де личинки знаходяться всередині зерен, перебуваючи в стані діапаузи.

Зниження якості посівного матеріалу призводить до того, що аграрії отримують розріджені сходи, а також сприяють подальшому розмноженню шкідника на нових полях.

Активний період виходу дорослих особин з місць зимівлі зазвичай припадає на фазу бутонізації та цвітіння еспарцету. Саме в цей час рослини найбільш вразливі до ураження.

Самиці відкладають яйця в молоді боби, що тільки-но почали формуватися. Процес відкладання яєць триває протягом усього періоду цвітіння культури.

Личинки, що відродилися, харчуються всередині боба протягом літа, поступово завершуючи свій розвиток до осіннього періоду.

Зимування відбувається на стадії личинки всередині зерна. Вона залишається в насінні на полі або в складських приміщеннях, де зберігається зібраний врожай.

Наступного року при підвищенні температури повітря личинки заляльковуються, після чого вилітають імаго, цикл розвитку повторюється.

Основним зовнішнім ознакою пошкодження є наявність невеликих круглих отворів у бобах еспарцету. Ці отвори виникають після виходу дорослої комахи назовні.

При розрізанні бобів можна побачити повністю або частково знищене насіння, всередині якого знаходяться личинки або екскременти шкідника.

На полях, де чисельність шкідника висока, можна помітити зниження маси тисячі насінин. Боб при натисканні часто виявляється порожнім або легшим, ніж зазвичай.

Лабораторний аналіз проб насіння є найнадійнішим способом виявлення прихованого зараження перед початком весняно-польових робіт.

Спостереження за вильотом комах за допомогою ентомологічного сачка під час цвітіння еспарцету дозволяє своєчасно оцінити рівень небезпеки.

Важливим елементом контролю є дотримання просторової ізоляції між полями поточного та попередніх років посіву еспарцету.

Система захисту повинна базуватися на обробці посівів інсектицидами в період масового вильоту імаго, що дозволяє знищити шкідника до моменту відкладання яєць.

Обов'язковим заходом є ретельне очищення насіння на машинах типу трієр, що дозволяє видалити пошкоджені, легкі боби, в яких знаходяться личинки.

Глибока оранка ґрунту восени дозволяє закопати рослинні рештки, що ускладнює вихід нових особин шкідника на наступний рік.

Застосування сівозміни, що виключає повернення еспарцету на попереднє поле раніше ніж через 4-5 років, значно знижує ризик поширення товстоніжки.