Внутрішньостебловий пшеничний товстоніжка

Внутрішньостебловий пшеничний товстоніжка (лат. Tetramesa vaginicolum) належить до ряду Перетинчастокрилі, родини Евритоміди. Це дрібна комаха чорного кольору, довжина тіла якої становить приблизно 3 мм.

Доросла особина має витягнуте тіло та прозорі крила, що дозволяє їй активно переміщатися між посівами під час масового льоту навесні.

Личинка шкідника безнога, білого забарвлення, пристосована до розвитку всередині стебла злакових рослин, де вона отримує захист та поживні речовини.

Лялечка розвивається безпосередньо в стеблі, де личинка завершила свій цикл живлення, поступово темніючи перед виходом дорослої комахи.

Вид характеризується вираженим прихованим способом життя, що робить його виявлення на ранніх стадіях дещо складним завданням для агрономів.

Шкідник переважно уражує озиму та яру пшеницю, завдаючи шкоди генеративним органам культури протягом всього вегетаційного періоду.

Також під загрозою знаходяться інші злакові культури, зокрема ячмінь, який може служити додатковим кормом для розмноження популяції.

Личинки виїдають внутрішні тканини стебла, порушуючи провідну систему рослини та живлення колоса, що негативно впливає на формування зерна.

В результаті ураження рослини стають більш вразливими до вилягання, а сам колос часто виходить недорозвиненим або порожнім.

Економічна шкодочинність проявляється у зниженні валового збору зерна та погіршенні його посівних якостей через нестачу поживних речовин.

Активний виліт комах відбувається у весняний період, коли пшениця починає фазу інтенсивного росту стебла та виходу в трубку.

Самки відкладають яйця безпосередньо у тканини стебла, найчастіше поблизу вузлів, що забезпечує личинкам оптимальне середовище для живлення.

Розвиток личинок триває протягом літа, після чого вони залишаються всередині стебла до настання зими в стані діапаузи.

Зимує шкідник у стадії личинки всередині рослинних решток, зокрема у стерні, яка залишається на полях після збирання врожаю.

Весняне пробудження личинок та подальше окуклення тісно корелюють із температурним режимом ґрунту та повітря на початку сезону.

Однією з головних ознак є візуальне відставання в рості окремих рослин у порівнянні з рештою посівів на полі.

Пошкоджені стебла часто виглядають викривленими, мають ознаки деформації в місцях, де всередині знаходиться камера з личинкою.

Колос уражених рослин виглядає скрученим, має менший розмір, а зерна в ньому або відсутні, або мають низьку масу тисячі насінин.

При розрізанні стебла можна помітити внутрішні пошкодження тканин, що супроводжуються наявністю личинок або слідів їх життєдіяльності.

У період після збирання врожаю на стерні можна побачити дрібні отвори, які свідчать про вихід дорослих комах із місць зимівлі.

Найефективнішим методом є дотримання сівозміни, що передбачає чергування зернових із культурами, які не уражуються цим шкідником.

Глибока оранка ґрунту дозволяє знищити значну частину зимуючого запасу шкідника, заорюючи стерню на глибину, недосяжну для виходу імаго.

Важливо забезпечити якісне подрібнення та швидке загортання пожнивних решток у ґрунт відразу після проведення збиральних робіт.

Застосування інсектицидів доцільне лише при досягненні порогу шкодочинності під час льоту комах, що вимагає постійного моніторингу посівів.

Вибір сортів пшениці з високою здатністю до регенерації та ранні строки посіву озимих можуть мінімізувати ризики значних втрат урожаю.