Унцинула великоспорова

Цей патоген веде паразитичний спосіб життя, розвиваючись на поверхні листків та молодих пагонів господарських та декоративних видів рослин.

Життєвий цикл гриба включає стадію утворення клейстотеціїв, які мають характерні вигнуті придатки, що сприяють розповсюдженню в навколишньому середовищі.

Гриб утворює поверхневий міцелій, який живиться за допомогою спеціальних органів — гаусторій, що проникають в епідермальні клітини рослини.

Він спеціалізується переважно на рослинах родини В’язові, завдаючи їм значної шкоди в умовах помірного клімату.

Основним об’єктом ураження є дерева роду В’яз. Найбільш чутливими є американські види в'язів, що використовуються в озелененні міст.

Патоген викликає борошнисту росу, яка супроводжується появою білого нальоту, що перешкоджає нормальному перебігу фотосинтезу в тканинах листка.

Ураження призводить до передчасного старіння листя, його деформації та некрозу, що погіршує загальний фізіологічний стан дерева.

Сильне ураження послаблює дерево, роблячи його вразливим до морозів взимку та атаки шкідливих комах навесні та влітку.

Зниження декоративності насаджень є суттєвою економічною проблемою для паркових господарств та міського зеленого будівництва.

Розвиток хвороби активізується у весняно-літній період, зазвичай після встановлення стабільно теплої погоди з температурою вище 18°C.

Оптимальними умовами для поширення конідій є помірна вологість повітря та наявність ранкових туманів, які сприяють проростанню спор на поверхні листка.

Найбільший сплеск розвитку інфекції спостерігається у другій половині літа, коли формуються масові скупчення спор для подальшого розмноження.

Зимує гриб у вигляді плодових тіл (клейстотеціїв), які залишаються на опалому листі під деревом, забезпечуючи первинне зараження навесні.

Вітер виступає основним чинником поширення спор на значні відстані, що сприяє швидкому розповсюдженню інфекції в розплідниках.

Первинні симптоми проявляються у вигляді білуватих плям на листках, які поступово збільшуються в розмірах, охоплюючи всю поверхню.

З часом білий наліт стає більш щільним і набуває борошнистої консистенції, що є характерною ознакою борошнисторосяних грибів.

• Зміна кольору листя з зеленого на блідо-жовтий або бурий.
• Скручування та деформація молодих листків.
• Наявність чорних крапок (клейстотеціїв) на міцелії в кінці літа.

Повне покриття листкової пластини нальотом призводить до того, що листок передчасно в’яне та опадає, оголюючи гілки.

На пагонах також може спостерігатися деформація, вони стають викривленими, що уповільнює розвиток дерева в цілому.

Санітарне прибирання опалого листя восени є критично важливим етапом, оскільки це знищує джерело інфекції на наступний сезон.

Використання фунгіцидів, зокрема препаратів на основі сірки, триазолів або стробілуринів, дозволяє ефективно зупинити поширення гриба.

Правильна агротехніка, включаючи регулярне проріджування крони, допомагає зменшити вологість всередині дерева, що ускладнює розвиток паразита.

Полив під корінь з уникненням потрапляння води на листя допомагає зменшити вологість навколо крони у спекотні дні.

Застосування імуностимуляторів та добрив, що зміцнюють клітинні стінки рослин, допомагає деревам краще протистояти зараженню в несприятливі роки.