Гномоніоз малини

Цей патоген належить до сумчастих грибів (Ascomycota) і поширюється за допомогою спор, які активно розносяться вітром та краплями дощу під час вегетаційного періоду.

Гриб зберігається в тканинах уражених стебел протягом зими, утворюючи пікніди, які є джерелом первинної інфекції для молодих пагонів навесні.

Біологічний цикл розвитку патогена тісно пов'язаний з вологістю повітря та температурою, причому найбільш інтенсивний розвиток спостерігається у вологі та теплі періоди.

Мікроскопічні дослідження підтверджують наявність септорій та пікнід, що є ключовою ознакою при ідентифікації даного фітопатогена в лабораторних умовах.

Основним господарем є малина звичайна (Rubus idaeus). Патоген атакує переважно пагони, спричиняючи їх передчасне всихання та відмирання.

Ураження стебел призводить до втрати врожаю, оскільки порушується провідна система рослини, що відповідає за постачання поживних речовин до ягід.

Сильне ураження знижує морозостійкість культури, через що пагони можуть вимерзати взимку навіть при помірних зниженнях температури.

Хвороба є особливо небезпечною для молодих плантацій, де вона може призвести до масового випадіння рослин у перші роки після посадки.

Економічна шкода складається не лише з втрати плодів, а й з необхідності передчасного розкорчовування заражених ділянок малинника.

Характерною ознакою є поява на стеблах плям різної форми, спочатку червонувато-бурих, які згодом світлішають у центрі, стаючи сірувато-коричневими.

На світлій частині плями добре помітні чорні крапки — пікніди гриба, які розташовані хаотично або рядами вздовж пошкоджених тканин.

Пошкоджена кора починає розтріскуватися, що візуально нагадує опіки або наслідки перезимівлі, але з чіткими межами некротичних ділянок.

При ураженні черешків листя передчасно жовтіє та осипається, що негативно впливає на фотосинтетичну активність куща загалом.

Уражені пагони стають крихкими, часто ламаються під вагою врожаю або під впливом сильного вітру через пошкодження внутрішніх тканин деревини.

Боротьба з хворобою починається з правильної агротехніки, зокрема вибору ділянок з доброю циркуляцією повітря, де не накопичується зайва волога.

Найважливішою санітарною мірою є вирізання та негайне спалювання хворих стебел, що дозволяє суттєво зменшити кількість спор гриба на ділянці.

Рекомендується уникати загущених посадок, що сприяє швидкому висиханню листя та пагонів після опадів, перешкоджаючи проростанню спор гриба.

Використання фунгіцидів під час вегетації є ефективним заходом для захисту молодих відростків, особливо у роки з частими дощами.

• Обов'язкова санітарна обрізка відразу після збору врожаю
• Використання стійких до гномоніозу сортів малини
• Регулярне внесення мікродобрив для зміцнення імунітету
• Видалення бур'янів, що заважають провітрюванню кущів