Гномоніоз суниці
Gnomonia comari
Гномоніоз суниці (збудник Gnomonia comari) є небезпечним грибковим захворюванням, що належить до класу Ascomycetes. Цей патоген спеціалізується на ураженні представників родини розоцвітих, зокрема садової суниці.
Вміст розділу
Гномоніоз суниці
Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний із рослинними рештками, на яких він перезимовує у стадії перитеціїв. Весною, за наявності достатньої кількості вологи, відбувається викид аскоспор, які заражають молоді листки.
Збудник розвивається як ендофіт, проникаючи в тканини рослини через продихи або механічні пошкодження. Внутрішньоклітинний розвиток грибниці призводить до руйнування клітинної структури листка.
Оптимальними умовами для поширення хвороби є тривалі періоди дощової погоди та температури повітря в діапазоні +15...+22°C, що сприяє активному розмноженню конідій.
Епіфітотійний розвиток гномоніозу часто спостерігається у другій половині літа, коли накопичується достатня кількість інфекційного фону на плантації.
Головної шкоди завдається вегетативним органам суниці. Насамперед страждає листовий апарат, що призводить до зниження загальної продуктивності куща та порушення фотосинтезу.
Ураження черешків листя призводить до їхнього передчасного відмирання, внаслідок чого кущ оголюється і втрачає здатність до накопичення пластичних речовин.
Хвороба негативно впливає на закладку бруньок врожаю наступного року. Ослаблені рослини гірше переносять низькі зимові температури та частіше вимерзають.
Врожайність на заражених ділянках може знижуватися на 20-30% через дефіцит поживних речовин, необхідних для формування великих та соковитих плодів.
Крім прямої шкоди, гномоніоз суниці сприяє заселенню ослаблених тканин іншими патогенами, що ускладнює загальний фітосанітарний стан насаджень.
На початковій стадії на верхній поверхні листків з'являються дрібні червонувато-бурі плями, які поступово збільшуються в розмірах та набувають неправильної форми.
Пізніше у центрі плям з'являються некротичні ділянки, які можуть випадати, утворюючи дірчастість. Краї плям часто оточені світлішою облямівкою.
На черешках хвороба проявляється у вигляді темно-коричневих витягнутих плям, які можуть спричиняти потемніння та вигин тканин, що призводить до ламкості черешків.
При детальному розгляді на некротичних ділянках помітні дрібні чорні крапки — це плодові тіла гриба (пікніди), у яких дозрівають спори для подальшого поширення інфекції.
Характерною ознакою є масове в'янення старих листків у середині вегетаційного сезону, що при неправильній діагностиці часто приймається за природне старіння.
Найефективнішим методом боротьби є радикальне видалення інфекційного фону: збір та спалювання ураженого листя в осінній період, що значно обмежує зимуючий запас гриба.
Агротехнічний контроль включає підтримання оптимальної густоти посадки та регулярне прополювання бур'янів, що сприяє кращій циркуляції повітря в рядах.
Використання фунгіцидів має базуватися на чергуванні препаратів для уникнення виникнення резистентності у патогена. Обробки доцільно проводити до початку цвітіння та відразу після збору ягід.
Полив суниці краще організовувати крапельним методом, щоб мінімізувати потрапляння вологи на листя, що перешкоджає проростанню спор гриба.
- Внесення калійних добрив для зміцнення клітинних стінок рослин.
- Використання стійких до грибкових хвороб сортів суниці.
- Дотримання сівозміни з поверненням на старе місце не раніше ніж через 4 роки.