Гломерелла гостра

Гломерелла гостра (Glomerella acutata) — це сумчастий гриб, що є телеоморфною формою відомого патогену Colletotrichum acutatum. Цей фітопатогенний організм належить до родини Glomerellaceae і є надзвичайно небезпечним збудником грибкових хвороб.

Життєвий цикл гриба включає розвиток конідіального спороношення (анаморфа) та утворення перитеціїв (телеоморфа). Статеве спороношення дозволяє грибу успішно переживати несприятливі умови в ґрунті та на рештках рослин.

Візуальна ідентифікація патогена утруднена без лабораторних досліджень, оскільки симптоми часто нагадують інші види антракнозу. Для точного визначення використовують методи виділення чистої культури на живильних середовищах.

Систематика гриба вказує на його здатність до швидкої еволюції, що створює труднощі для селекції стійких сортів. Генетична мінливість патогена дозволяє йому долати природний імунітет багатьох сільськогосподарських культур.

Гриб характеризується високою швидкістю розмноження за оптимальних умов. Основним засобом поширення виступають мікроскопічні конідії, що переносяться водою та комахами-шкідниками на великі відстані.

Шкідливість Glomerella acutata полягає у знищенні значної частини врожаю ягідних, плодових та декоративних культур. Найбільше страждає суниця садова, черешня та персик, на яких розвивається гниль плодів.

На суниці патоген вражає не лише плоди, а й коріння та вуса, що призводить до системного в'янення кущів. Уражені плоди швидко стають м'якими, вкриваються плямами та втрачають будь-яку товарну цінність для споживача.

У плодових садах гриб спричиняє відмирання молодих гілок, що негативно впливає на загальний стан дерева та майбутню врожайність. Заражені плоди виявляють ознаки гниття не тільки на дереві, а й у сховищах.

Патоген має дуже широке коло господарів, що ускладнює контроль за його поширенням у господарствах з різноманітним асортиментом культур. Одна інфікована ділянка може стати джерелом зараження для всього поля.

Економічні втрати також пов'язані з витратами на проведення багаторазових фунгіцидних обробок, необхідних для пригнічення гриба в роки з підвищеною вологістю, коли ризик зараження стає максимальним.

Активація збудника відбувається навесні, коли середньодобова температура повітря перевищує 15 градусів за Цельсієм. У цей час відбувається проростання зимуючих спор, які заражають перші вегетуючі органи рослин.

Літній період є часом найбільш активного поширення інфекції, особливо при частих дощах. Краплі дощу сприяють викиду спор, які розлітаються на сусідні здорові рослини, створюючи нові осередки антракнозу.

Оптимальні умови для розвитку гриба — це висока вологість (понад 85%) та помірна температура. У таких умовах період від зараження до появи нових симптомів може скорочуватися до кількох днів.

Восени гриб накопичується в ґрунті та на залишках рослин. Утворення перитеціїв забезпечує виживання патогена під час зимових морозів, оскільки ці структури надійно захищені від зовнішніх впливів.

Навесні, з настанням перших теплих днів, спори виходять із спочиваючого стану та починають новий цикл інфекції, що робить ранньовесняну профілактику вирішальним кроком у системі захисту.

Першими симптомами є поява невеликих втиснутих плям на плодах, які швидко збільшуються в розмірах. Згодом на цих плямах виступає липкий наліт рожевого або кремового кольору, що містить спори гриба.

На стеблах та листках спостерігаються некротичні плями неправильної форми, які можуть зливатися між собою. Поражені частини рослин згодом засихають, що часто помилково приймають за сонячні опіки або дефіцит поживних речовин.

При ураженні квіток суниці спостерігається їхнє почорніння та відмирання ще до моменту формування зав'язі. Це призводить до повної втрати потенційного врожаю на окремих ділянках плантації.

Коренева система при системному зараженні стає крихкою і набуває темного забарвлення. Рослина виглядає пригніченою, листя жовтіє та передчасно обпадає, що свідчить про глибокі порушення обміну речовин.

Особливою ознакою є швидкість появи нальоту на місцях ураження після дощу або поливу. Це свідчить про високу спороутворювальну здатність Glomerella acutata у вологих умовах.

Першочерговим заходом є використання стійких сортів, якщо такі доступні для конкретного регіону. Вибір правильного сорту значно знижує ризик масового ураження антракнозом під час дощового літа.

Агротехнічний контроль передбачає регулярне видалення бур'янів, які можуть виступати резерваторами інфекції, а також дотримання оптимальної відстані між рослинами для покращення провітрювання посівів.

Санітарне обрізування та негайне знищення хворих рослин дозволяє локалізувати вогнище хвороби. Важливо видаляти рослини разом із прикореневою грудкою землі для запобігання поширенню спор.

Фунгіцидна обробка повинна проводитися профілактично, не чекаючи появи перших симптомів. Використання препаратів на основі триазолів та стробілуринів ефективно стримує розвиток патогену в критичні фази розвитку рослин.

Слід чергувати препарати з різними механізмами дії для запобігання виникненню резистентності (стійкості) гриба до пестицидів, що є частим явищем для даного виду Colletotrichum.