Жито ЛО 163 П Х ЛО 182 Н

ЛО 163 П Х ЛО 182 Н являє собою гібрид першого покоління озимої жита (Secale cereale L.) диплоїдної форми, що володіє середньостиглим типом достигання з вегетаційним періодом від 276 до 337 днів. Рослини даного гібрида мають середню висоту від 88 до 146 см, короткий стебло середньої довжини та напівпониклий, щільний колос середньої довжини. Колеоптиль забарвлений, а опушення стебла під колосом виражене помірно. Восковий наліт на колосі варіюється від середнього до сильного, а на піхві прапорцевого листа — середній. Зерно середньої крупності з темним забарвленням алеуронового шару, маса 1000 зерен становить від 32 до 40 грамів. Гібрид характеризується середньою зимостійкістю та підвищеною посухостійкістю порівняно із сортом Волхова. Стійкість до вилягання знаходиться на рівні стандарту Московська 12, з яким гібрид достигає одночасно. У польових умовах гібрид проявляє слабке ураження борошнистою росою та середню стійкість до бурої іржі, що забезпечує стабільність врожаю. Середня урожайність у рекомендованих регіонах становить 42,5 ц/га, при цьому в Калінінградській області гібрид показав надбавку до стандарту Московська 12 на 10,3 ц/га, досягнувши урожайності 68,2 ц/га. Максимальна урожайність була зафіксована в Ленінградській області та склала 85,9 ц/га. ЛО 163 П Х ЛО 182 Н рекомендований для вирощування в регіонах Північно-Західного, Центрального, Волго-Вятського та Центрально-Чорноземного районів, а також у Калінінградській області. Гібрид призначений для господарств з рівнем урожайності вище 40 ц/га. Хлібопекарські якості гібрида задовільні, вміст білка в зерні відповідає сортам Московська 12 та Димка. Високе число падіння (225-246 секунд) свідчить про хорошу якість борошна, що робить даний гібрид привабливим для виробництва хлібобулочних виробів.