Пізньоосінній сорт, імунний до парші (814 — вільне запилення) Всеросійського НДІ селекції плодових культур. Насіння від вільного запилення в колекційному саду вибрано з плодів врожаю 1981 року. За високі товарні та споживчі якості плодів у 1993 році сіянець виділено в еліту. Перше плодоношення сіянця відзначено в 1990 році. Автори сорту: Є. М. Седов, З. М. Серова, В. В. Жданов, Є. А. Долматов.
Сорт у 1998 році прийнято на Державне випробування в Центральному, Центрально-Чорноземному та Нижньоволзькому регіонах Росії, у 2001 році районовано.
Дерева нижче середнього розміру з округлою кроною. Кора на штамбі та основних гілках гладка, бура. Переважаючий тип плодових утворень — прості та складні кільчатки.
Пагони порівняно товсті, колінчаті, дугоподібно зігнуті, гранчасті в перерізі, коричневі, опушені, з укороченими міжвузлями. Чечевички малочисельні. Бруньки притиснуті, великі, конічні, опушені. Листки середнього розміру, яйцеподібні, коротко загострені з винтоподібно скрученою верхівкою, зелені, блискучі, з грубою нервацією. Край листка пилчастий. Черешок короткий, товстий, опушений.
Суцвіття зонтикоподібної форми складаються з 4-6 квіток; бутони біло-рожеві; квітки блюдцеподібної форми, середнього розміру зі світло-рожевими, слабозімкнутими пелюстками округлої форми; рильця знаходяться на рівні тичинок; квітконіжка середньої довжини; зросла колонка маточки опушена.
Плід середнього розміру (140 г), подовжений, широкоребристий, скошений. Шкірка плоду гладка, масляниста. Основне забарвлення в момент знімної стиглості зеленувато-жовте, а в стані споживчої стиглості світло-жовте. Покровна забарвлення по всьому плоду у вигляді яскравого суцільного рум'янцю малинового кольору. Підшкірні точки численні, великі, добре помітні. Плодоніжка коротка, пряма, косопоставлена. Воронка гостроконічна, вузька. Блюдце середньої глибини та ширини, бороздчасте. Чашечка закрита. Сердечко середнього розміру, цибулине. Насіннєві камери закриті. Підчашечкова трубка середньої глибини та ширини, клиноподібна. Насіння яйцеподібне, світло-коричневого кольору.
М'якоть плодів біла, кремова, щільна, дрібнозерниста, дуже соковита. Зовнішній вигляд плодів оцінюється на 4,4 бала, а за смаком — на 4,3 бала. Хімічний склад плодів наступний: сума цукрів — 7,9%, титрована кислота — 0,86%, вміст аскорбінової кислоти — 7,2 мг/100г.
Знімна стиглість плодів настає 15-20 вересня. Споживчий період триває з 10 жовтня до грудня.
Сорт урожайний. Молоді 7-10-річні пересаджені дерева в середньому за 4 роки (1994-1997 рр.) забезпечили врожай 107 ц/га, тоді як контрольний сорт Антонівка звичайна — тільки 67 ц/га.
Сорт зимостійкий. При штучному проморожуванні гілок у січні при -40 °С бруньки підмерзали на 1,6 бала, кора — на 1,0 бала, деревина — на 1,4 бала (С. В. Резвякова). Видимих ознак пошкодження камбію не зафіксовано.
Переваги сорту: імунність до парші (ген Vf), красиві плоди пізньоосіннього достигання.
На карликових підщепах (134 та 3-17-38) сорт придатний для закладки садів інтенсивного типу.
