Смородина Версальська біла (Versailles Blanche)

Cорт середнього строку дозрівання невідомого походження, отриманий у Франції, відомий з 1850 р. З 1959 р. включений до Держреєстру селекційних досягнень, допущених до використання по Північно-Західному, Центральному, Волго-В'ятському, Центрально-Чорноземному, Середньоволзькому, Уральському регіонах.

Кущ середньої висоти, розлогий. Однорічні пагони товсті, ламкі, зелені, слабоопушені.

Лист п'ятилопатевий, великий, зелений з блакитним відтінком, тьмяний, знизу опушений. Листова пластинка майже плоска. Середня лопасть вкорочена, бічні лопасті широко розсунуті. Кут між середніми жилками бічних лопатей тупий або близький до прямого. Базальні лопасті добре розвинені. Основа листа глибокосерцеподібна. Зубчики по краю листка короткі, тупі.

Квітки середньої величини, блюдцевидні, валик на квітколожі виразний, зелений. Чашолистки жовтувато-зелені, що прилягають один до одного, злегка відігнуті. Китиці довгі, рідкісні, з довгим черешком. Вісь китиці без опушення, блискуча. Квітконоси довгі, прямі.

Ягоди великі (понад 1,0 см в діаметрі, 0,7 г), круглі, жовтуваті, прозорі, одномірні, солодко-кислі, приємні, універсального призначення. Хімічний склад ягід: сухі речовини — 18,0%, сума цукрів — 7,5%, титрована кислотність — 2,3%, аскорбінова кислота — 38,0 мг/100 г.

Сорт середньозимостійкий, врожайність середня, до 8,0 т/га, відносно стійкий до борошнистої роси, нестійкий до антракнозу.

Переваги сорту: великі ягоди, довгі китиці з довгим черешком.

Недоліки сорту: розлога форма куща, ламкість пагонів, нестійкість до антракнозу.