Сорт пізнього строку дозрівання, отриманий у ВНІІ селекції плодових культур від схрещування сортів Роте Шпетлезе та Йонкер ван Тетс. Автори: Л.В. Баянова, О.Д. Голяева, М.А. Макаркіна. У державному сортовипробуванні з 2002 р.
Кущ середньої висоти, розкидистий, густий. Пагони середньої товщини, зелені, слабо опушені.
Лист три-п'ятилопатевий, середнього розміру, темно-зелений, матовий, опушення відсутнє. Лопаті тупі, вирізи між середньою та бічними лопатями дрібні. Кут, утворений середніми жилками бічних лопатей, близький до прямого. Базальні лопасті виражені нечітко. Основа листа з дрібною виїмкою. Зубчики короткі, тупі. Черешок середньої товщини, зелений, зі слабким антоціановим «загаром».
Квітки дрібні, чашоподібні. Чашелистки зелені, сильно закручені, не стикаються. Кисті середньої довжини (8,0-10,0 см), щільні. Черешок кисті короткий, з антоціановим забарвленням.
Ягоди середньої величини (0,5-0,6 г), одномірні, округлі, червоні, солодко-кислі, мають високі драгливі властивості. Хімічний склад: розчинні сухі речовини — 12,4%, сума цукрів — 6,8%, титрована кислотність — 2,3%, аскорбінова кислота — 55,3%, P-активні речовини — 380,0 мг/100 г, пектинові речовини — 11,9%.
Сорт зимостійкий, високоурожайний, середньобaгаторічна врожайність становить 19,7 т/га (2,8 кг/кущ за схеми посадки 0,5 х 2,8 м), не уражується борошнистою росою, несприйнятливий до антракнозу та септоріозу.
Переваги сорту: високоурожайний, високий вміст пектинових речовин і якість продуктів переробки (джеми), несприйнятливість до борошнистої роси.
Недоліки сорту: недостатньо високі смакові та товарні якості ягід.
