Сорт пізнього строку достигання, отриманий у ВНДІ селекції плодових культур від схрещування сортів Роте Шпетлезе та Йонкер ван Тетс. Автори: Л.В. Баянова, О.Д. Голяева, М.А. Макаркіна. З 2007 р. включений до Держреєстру селекційних досягнень, допущених до використання по Центрально-Чорноземному регіону.
Кущ сильнорослий, середньорозлогий, густий. Пагони, що ростуть, товсті, прямі, зелені зі слабким антоціановим «загаром», слабоопушені.
Лист три-п’ятилопатевий, середній, темно-зелений, шкірястий, матовий, знизу опушений. Пластинка листа пряма. Лопаті тупі, кут між середніми жилками бічних лопатей гострий. Основа листа з неглибокою виїмкою. Зубчики короткі, гострі. Черешок листа товстий, забарвлений біля основи.
Квітки дрібні, чашоподібні, валик і квітколоже зелені. Чашолистки зелені, антоціанове забарвлення відсутнє, короткі, широкі, не торкаються, закручені вниз. Грона середньої довжини (8 -11,0 см з черешком), щільні — до 20 ягід. Вісь грона товста, пряма, опушена. Черешок грона довгий.
Ягоди середні та великі (0,6-0,9 г), одномірні, округло-овальні, світло-червоні, солодкувато-кислі на смак. Чашечка полувідкрита. Хімічний склад: розчинні сухі речовини — 12,0%, сума цукрів — 7,9%, титрована кислотність — 2,5%, аскорбінова кислота — 47,5%, P-активні речовини — 426,0 мг/100 г, пектинові речовини — 7,6%.
Сорт морозостійкий, високоврожайний, середньобагаторічна врожайність становить 20,2 т/га (2,9 кг/кущ при схемі посадки 0,5 х 2,8 м), високосамоплідний, стійкий до борошнистої роси, у середньому ступені уражується септоріозом.
Переваги сорту: висока морозостійкість, врожайність і самоплодність, несприйнятливість до борошнистої роси.
Недоліки сорту: недостатньо високі смакові якості ягід, спостерігається підмерзання рослин при різкому зниженні температури після відлиги, ураження листовими плямистостями.
