Сорт пізнього строку достигання, отриманий у ВНДІ селекції плодових культур від схрещування сортів Роте Шпетлезе та Йонкер ван Тетс. Автори: Л.В. Баянова, О.Д. Голяева, А.В. Петров. У державному сортовипробуванні з 2007 р.
Кущ сильнорослий, напіврозлогий, середньої густоти. Пагони товсті, середньоопушені, з антоціановим забарвленням.
Лист п'ятилопатевий, середнього розміру, зелений, матовий, шкірястий. Пластинка зморшкувата, слабоопушена, увігнута по основних жилках. Верхівка лопатей тупа. Кут між середніми жилками бічних лопатей тупий. Основа листа із середньою виїмкою. Зубчики короткі, тупі з чітко вираженим «кігтиком». Черешок товстий з антоціановим забарвленням.
Квітки середнього розміру, чашоподібні. Чашелистки сильно закручені вниз, не торкаються, зі слабким антоціановим забарвленням. Грона дуже довгі (до 14,0 см), щільні. Вісь середньої товщини, з антоціановим забарвленням, опушена в середньому ступені. Черешок грона довгий.
Ягоди середнього розміру (0,6-0,8 г), округлі, темно-червоні, солодкувато-кислі, приємного смаку, мають добрі желюючі властивості. Чашечка закрита. Хімічний склад: розчинні сухі речовини — 11,4%, сума цукрів — 7,0%, титрована кислотність — 2,3%, аскорбінова кислота — 54,6%, P-активні речовини — 387,4 мг/100 г, пектинові речовини (на суху вагу) — 11,1%.
Сорт зимостійкий, високоврожайний, середньобагаторічна врожайність становить 17,4 т/га (2,5 кг/кущ при схемі посадки 0,5 х 2,8 м), самоплідний, не уражується борошнистою росою, у середньому ступені уражується септоріозом.
Переваги сорту: висока врожайність, вміст пектинових речовин і якість продуктів переробки (желе), несприйнятливість до борошнистої роси.
Недоліки сорту: уражується септоріозом.
